Дукач з бантом з металу

Дукач – це металева жіноча нагрудна прикраса, яку носили на стрічці або на низці намиста. Головний елемент дукача – це медальйон. Його, як правило, доповнювали додаткові ювелірні елементи – бант, кант та ін. 

Дукач з колекції музею датовано другою половиною ХІХ століття та походить він з села Вереміївка Чорнобаївського району Черкаської області. Дукач має висоту 10,3 см, а діаметр медальйону – 3,7 см. Матеріал, з якого виготовлено дукач: латунь, мідь, скло.

Медальйон дукача має гравіювання з обох сторін: в центрі дерево, праворуч та ліворуч від нього гілочки. На одній стороні по обидві боки від кореня літери М та И, на другій – Г та В. 

Медальйон прикріплений до банта, на якому викарбовано різні рослинні елементи (листочки, крапки тощо) та який прикрашений скляними вставками зеленого, червоного та синього кольорів (вони імітують коштовне каміння). На задній частині банта дужка, через яку вдягали стрічку.