Народна картина "Катерина" 

Автор невідомий. Створена картина була у першій половині ХХ століття у місті Києві. Картина виконана олійними фарбами на фанері. Зображення горизонтальне розміром 47,5 х 64 см у дерев'яній рамі.

Картина розділена на чотири частини, це сюжети з поеми Т. Г. Шевченка "Катерина".

У верхньому лівому куті картини таке зображення: перед білою хатою, біля тину та дерев Катерина стоїть з гусаром (військовий з кавалерії). Катерина одягнена в сорочку, коричневу керсетку, плахту з орнаментом у квадратики (плахта – це жіночий поясний одяг, який складається з прямокутного полотна, яке обгортають навколо талії та підперізують поясом, наче спідницю), ноги босі. Гусар, який її обіймає, одягнений у довгий коричневий плащ, який закриває інший одяг, та має темно-коричневе взуття. 

У лівому нижньому куті наступний сюжет, фрагмент хати: стіл, біля якого мати стоїть на колінах, закривши обличчя руками, за столом батько Катерини вказує їй рукою на двері. Катерина з дитям у руках стоїть праворуч від батька. На стіні позад них зображені образи, вікно та поличка-мисник із посудом. 

У правому верхньому куті на фоні снігу зображені три гусари на конях, які вирушають у дорогу. 

У правому нижньому куті зображена Катерина, яка йде до ополонки топитися. Вона у сорочці, плахті, босоніж, закриває обличчя руками. Дитя лежить на землі ліворуч від постаті Катерини.

В нижній частині картини два написи: 

“Не слухала Катерина
Ні батька, ні неньки,
Полюбила москалика,
Як знало серденько” та
“Прийми, Боже, мою душу,
А ти моє тіло!» 
Шубовсть в воду!.. 
Попід льодом 
Геть загуркотіло”.