Посилання скопійовано
Віртуальна 3D виставка "Іван Гончар. Збирач"
01.02.2022 - 01.09.2023
Віртуальна ЗD виставка "Іван Гончар. Збирач" присвячена 110-річниці від Дня народження Івана Гончара (1911-1993) – видатного громадського та культурного діяча, художника, скульптора, графіка, народознавця, збирача українських старожитностей.
Віртуальну виставку було створено за підтримки європейської програми House of Europe (“Дім Європи”). Експозиція сформована у чотирьох залах, у яких представлено музейні предмети, фотографії, щоденники подорожей, пов'язані з пошуково-експедиційною діяльністю Івана Гончара різними регіонами України з кінця 1950-х до початку 1990-х років.
Відвідування вебсторінки з віртуальною 3D експозицією можливе як з ПК, так і з мобільних пристроїв, також можна використовувати VR-шоломи.
Можливість створити цю віртуальну виставку виникла завдяки грантовій програмі для випускників House of Europe. Ольга Ващевська, яка брала участь в запровадженою цією програмою навчальній поїздці музеями Німеччини, стала ініціатором проєкту.
Ідейним натхненником виставки став генеральний директор Музею Петро Гончар. Художній концепт виставки запропонував Сергій Ніжинський, який також здійснив 3D візуалізацію. Авторами концепції та кураторами виставки є Ольга Ващевська і Тетяна Пошивайло. Тетяна Пошивайло керувала науковою складовою виставки - розробила тематико-експозиційний план виставкових залів з підбором відповідних предметів, фото, архівних матеріалів, зокрема щоденникових записів. Також, вона є автором анотацій виставки.
До підбору експонатів та надання інформації про них долучились Вікторія Куцурук, Катерина Міщенко, Оксана Юхименко, Русалім Костина, Ганна Кошманенко, Лідія Дубиківська-Кальненко, Христина Чучман. Редагування текстів здійснила Юлія Патлань, фотографування – Богдан Пошивайло та Настя Телікова. В експозиції представлений фрагмент кінострічки Тараса Грималюка, створеної компанією Артвелес.
Музичним провідником виставковими залами є мелодія електробандури у виконанні Валентина Лисенка (США), звучання якої допомагає відвідувачу мандрувати експозицією, поринаючи одночасно у далеке історичне минуле України, у часи діяльності Івана Гончара та поєднуватися із сьогоденням.
Особливими акцентами виставки є зали, присвячені знаходженню Іваном Гончаром скульптури Спасителя та народних картин "Козак Мамай". В останньому залі представлена козацька шабля із застосуванням віртуальної реконструкції руків'я за зразками козацьких шабель 18-го сторіччя.
Експозиція відповідає сучасним вимогам адаптивності та залучення глядача у простір, створюючи ефект реальної присутності.
Опис стилістичних та технічних особливостей виставки від Сергія Ніжинського
«Говорячи про художній підхід у реалізації ЗD візуалізації виставкових залів, можна виділити три основні концепції:
По-перше, сучасне художнє рішення і нові технології. Зали виконані в зелено-червоній кольоровій гамі, властивій українській народній творчості. Частково використовується малиново-червоний – колір українського козацтва. Але кольори узяті не відкриті, а складні, що робить дизайн виставки сучаснішим. Саме таким і було одне із головних художніх завдань - подивитися на народну творчість через призму сучасних художніх рішень і технологій.
Друга концепція пов'язана з позиціонуванням експонатів, які, зазвичай, намагаються зображувати в їх автентичному середовищі, в якому вони залишаються предметами побуту, а їхня художня і концептуальна суть зміщуються за межі фокусу уваги. Тому завданням було показати предмет "у вакуумі", виявивши його нетривіальну суть, коли повсякденна річ стає реді-мейдом - артоб'єктом, де головним актором є його концептуальна модель. В такому потрактуванні українську народну творчість ми зустрічаємо нечасто.
І нарешті, експонуючи об'єкти, хотілося приділити кожному з них суттєву увагу, можливо, навіть і надмірну. Коли предмет оформлюється особливо, з вираженою в складності подачі - це стимулює глядача мимоволі шукати причину, за якою ця увага була приділена. Саме в процесі такого пошуку виникає можливість змінити звичне сприйняття об'єкта і побачити його в іншому світлі, і, часто, - в іншій функціональності, що дуже важливо для об’ємного розуміння його суті та розвитку творчого та креативного інженерного мислення.
У технічному плані, вдалим і цілком інноваційним рішенням стала шестикутна форма залів, до подібної ідеї можна прийти тільки в тому випадку, якщо є розуміння принципів роботи віртуальних ректангулярних камер, тому що зал саме в такій конфігурації, знятий через подібну камеру, має найменший рівень викривлення. У цьому випадку наочно видно, наскільки цифрова експозиція потребує діджитал кураторства – термін, який Х-Platform досить вдало впроваджує в українське сучасне культурне поле.
При відвідуванні віртуальних виставок через мобільні пристрої можна керуватися позиціонуванням за допомогою акселерометра, якщо такий є на пристрої, відповідна іконка знаходиться внизу в меню, з опціями якого варто ознайомитися. Там можна активувати функцію перегляду залу через окуляри віртуальної реальності.
У просторах реалізовано динамічне світло, що додає реалістичності та об'єму, інтегровані фото, текстові, аудіо та відео матеріали. Була пророблена велика, мультидисциплінарна, дуже складна робота, результати якої, сподіваюся, стануть корисними в якості естетичного та дидактичного матеріалу».