У Музеї Івана Гончара навчали давнім способам пов’язування хусток

Модний, теплий та традиційний – таким може бути головний убір сучасних українок. Десяток різноманітних способів вив’язування хустки демонстрували у музеї Івана Гончара. І якщо в давнину чаклувати над головним убором українки могли до 3-х годин, сучасницям, щоби стати схожою, на українку з ХІХ-го століття, знадобиться лише 10 хвилин.

Кілька десятків різних технік створення головного убору мав наприкінці ХІХ-го століття кожен український регіон. Покривати голову заміжні жінки мали здавна попри погоду. Волосся вже одружені панянки ховали під очіпки, щоби не зваблювати парубків.

Оксана Косміна, етнолог

Юрій Мельничук, заступник директора з науково-фондової роботи Національного музею Івана Гончара

Оксана Косміна, етнолог: “Волосся має надзвичайно велику силу, перш за все сексуальну. І жінка могла показувати волосся лише в хаті, при своєму чоловіку”.

На сучасних українських красунях майстри показують, як вив’язували головний убір їхні прабабці.

Юрій Мельничук, заступник директора з науково-фондової роботи Національного музею Івана Гончара: “Давній спосіб вив’язування двома хустками. З одного боку можна сказати що це і краса і форма, і практичність, тому що, як кажуть, не так холодно, і жінка, якщо захоче закрити якусь частину обличчя – вона це може зробити. З іншого боку, як кажуть, чоловікам зручно – жінка така менше чує інформації”.

А вигляд у терновій хустці мали модниці на Вінничині. Ці хустки були надзвичайно дорогі. Коштували цілі маєтки. Тому модниці могли розорити своїх кавалерів.

Моделі Ганні Кошманенко пов’язали традиційну хустку з ріжками. Вони – вірили українки – захищали від зурочення та негативної енергії.

Ганна Кошманенко: “Він якось врівноважує – дуже комфорнтно в ньому почуваюся, зручно. Є відчуття, що трошки менше чуєш, і якогось такого зв’язку з космосом”.

Дарина Оставчай: “Раніше були розумні жінки, що так ходили. Я думаю, треба і зараз так ходити і берегти голову”.

Стилізувати сучасні головні убори під традиційні можна швидко та дешево – кажуть етнологи. Очіпок – щоби ховати волосся та надавати форми голові – можна зробити зі звичайної тканини, а традиційну хустку замінити шарфом.

Текст – Ксенія Дворнікова, Максим Петрактов, 5 канал
Світлини – Богдан Пошивайло 

Share Button

3 відгуків

  1. Тетяна Горбенко

    Дуже гарно і красиво! Вдячність пану Богдану за чудові світлини і Авторам низький материнський уклін !
    От колись так і мої бабусі з Чернігівщини носили очіпки. Дуже чепурненьки жіночки були, волосинка до волосинки складені під очіпок. Бо ж волосся жіноче-це генетична пам’ять і мудрість жінки-Матері.. Берегти і берегти!
    І гарно , і добре б було, аби наші дівчатка -доньки і онучки- цю стародавню Українську Моду прийняли в нашому 21-му віці!

  2. Navka

    Тільки ж наче авторка – пані Оксана КОСМІНА?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгуки
Опитування

Чи співають/ли ваші бабусі/дідусі?

Результати