Символізм народної культури українців: дерево життя

Народному мистецтву українців притаманні виплекані віковими світоглядними традиціями символізм і метафорика. Закодовані у мистецьких творах символи відображають уявлення наших пращурів про космос як упорядкований світовий устрій – світо-лад.

У світосприйнятті українців предмети народного мистецтва відображували вселенські реалії та явища, як то, приміром, писанка – космічне РАЙ-ЦЕ узагальнено символізувала геном життя, небесну сферу, з якої постають зорі, планети; посудина – Сонце, сферичні космічні тіла, лоно Всесвіту; рушник уособлював криптограмні полотна космогонічних знань про будову Всесвіту, символ Дерева Життя – ототожнював Світовий Центр, ієрархічну структуру буття тощо.

Серед розмаїття архетипів давнього світогляду символ Дерева Життя є універсальним. Він притаманний міфопоетичній свідомості різних народів. Його образ зустрічається в Європі та на Близькому Сході ще від доби бронзи й побутує донині в середовищі традиційних культур Європи, північної Америки, Африки, Австралії, Індії. На храмових колонах в Карнаці та Луксорі єгиптяни витесали зображення Дерева Життя іще 5000 років тому. Цей образ є надзвичайно популярний не лише в традиційно-побутових культурах народів світу, а й у давніх космогонічних уявленнях, містицизмі та світових релігіях, де Дерево Життя символізує широкий аспект реалій буття – від структури самого Всесвіту, родової спільноти (дерево роду) до людини (дерево добра і зла). До того ж, Дерево Життя виступає своєрідним містком поміж землею і небом, віссю світу, сферами людей і богів, матерією і духом. Давня філософська традиція вбачала в цьому символі втілення найвищої мудрості, розглядала його як судини великого космічного тіла, якими течуть життєдайні сили космосу.

Триєдність світу, світове дерево, міфічні птахи-творці світу виступають основними образами українського народного мистецтва. Єдність трьох планів буття: горішнього (небо), проміжного (земля) і долішнього (хаос, світові води, підземний світ,) здійснювалася, згідно ранніх традицій українського символізму, за допомогою архетипу світового дерева – дерева життя (вершечок–стовбур–коріння, вазон), яке, здебільшого, має охоронця – птаха (символ світової душі). Дерево Життя канонічно зображується таким, що постає із посудини-вазона або чаші, вказуючи тим на витоки свого коріння із певного лона-вмістища аналогічно всесвіту, який в українській міфології походить із глечика (Ігор Пошивайло).

Невипадково Ксенофонт Сосенко зазначав, що ідея Світового Дерева “вважається народом за перший світотворчий чинник”. Це яскраво підтверджується українськими колядками, в яких постає чи не найдавніший вербальний образ Світового Дерева (стоїть на глибокій воді-першостихії, а на ньому “три голубоньки радоньку радять як світ сновати”), а також давнослов’янськими дубами зі скилицями свійської свині (Ростислав Забашта, Олесь Пошивайло). З часом Світове Дерево як космогонічний образ трансформується у дерево, на якому “живе Господь Бог”, а потім зводиться до родинних масштабів (купальське і весільне гільце, весільний коровай, троїцьке дерево), символізуючи вже не космос, а родове дерево – рід: “верба – жона, а квіти – діти”, й існує вже в контексті обряду (Марія Маєрчик).

Іконографічно Дерево Життя завжди зображується квітучим. Цвіт на ньому означає людські життя сьогодення. Квіти відрізняються величиною, пишністю, інтенсивністю забарвлення, а також віком – частина їх в’яне, відцвітає, а більшість – квітне і збирається розкритися. Бруньки, котрі розташовуються головним чином у верхній частині Дерева, являють собою майбутні покоління. Часто вони мають “ореоли”, котрі можуть символізувати енергію, що їх оточує і готує до народження. Плоди на Дереві Життя символізують минуле – людські діяння. Верхівку Дерева вінчає квітка, яка особливо виділяється. Це – “Вогонь Життя”, котрий охороняється двома світлосяйними Духами. У святих книгах їх зображують у вигляді двох крилатих Янголів, а на рушниках вони вишиваються у вигляді пташок (Юрій Мельничук). Символи “райських пташок” багатофункціональні: вони, розташовані внизу біля стовбура Дерева, його творять, бережуть або, розміщені вгорі – вивищують явлений ними Світ. Птаха в народній культурі поставала образом Сонячного Божества, бога Птаха, Творця всього неосяжного (Олександр Фисун).

В українському народному вишитті, як і в інших видах народного мистецтва, Дерево Життя посідає центральне місце серед інших символів. Дерево – осьова лінія, яка являє собою Космос з усіма його проявами (“райське деревце над раєм стояло”). Сягаючи своїм коренем у неосяжну глибину витоків – воно розвивається у могутній стовбур (вісь Всесвіту), на якому квітне крона, спрямована догори. Відтак, Дерево символізує безсмертя, нескінченність Життя, його розмаїття. Воно стоїть понад часом, об’єднуючи минуле, сучасне і майбутнє, та простором, будучи центром світу, включаючи усі плани Буття. Умовно можна поділити Дерево на три частини, співвідносні з “трьома світами”. У той же час цей образ виявляє і двоїстість світу – поєднання Духу і Матерії, де Матерія ототожнюється коренем, стовбуром, гілками, а дух – молодими гілочками з листям, квітами, плодами, бруньками. Гілки, що утворюють крону Дерева, – різні. Найнижчі, наймогутніші – символізують собою Начала, або Сили Життя. Над ними розташовуються Стихії, а вже решта гілок – це Царства (мінеральне, рослинне, тваринне і людське). Чим далі гілки від головного стовбура, тим складніше їхнє плетиво, що уособлює проявлене у фізичному вимірі Життя, і навпаки, чим ближче до кореня, тим величнішим і простим воно є. В основному Дерево Життя зображується проростаючим із “вазона”. Це – символічне зображення Дерева Роду, що виростає з гілочки, відламаної від Світового Дерева. У дохристиянські часи Дерево було символом бога Рода – прабатька всіх богів (Юрій Мельничук).

Триярусну суть Світового Дерева трактують і як Землю (проростання і квітування), Небо (сонце, місяць, зорі) і Верхнє Небо (Ірій, Рай). З “вазона”, першоначала Дерева все починається, він зображується трикутником (астральний вогонь), квадратом, кулею, подвоєним хрестом, квіткою складних конфігурацій, формою посудини. Вважається, що сюжети Світового Дерева, деревця, гілки, Птахи-Деміурги, Птахи-Андрогіни, Хрест-Дерево найпоширеніші в більшості областей Лівобережжя (Чернігівська, Сумська, Харківська, Полтавська, Дніпропетровська, Черкаська, Київська) (Олександр Фисун).

Виставкою “Дерево Життя” УЦНК “Музей Івана Гончара” започаткував довготривалий виставковий проект “СИМВОЛ І ТРАДИЦІЯ”, який має на меті виявити символічні мотиви і сюжети в орнаментиці та оздобленні народної тканини (одяг, рушники, килими), розписах, на керамічних і дерев’яних виробів, писанках і народній картині, задля активізації вивчення, фіксування та широкого обговорення серед фахівців, мистців і шанувальників народної культури проблем світоглядних аспектів української ментальності, знаковості народного мистецтва як системи символічного кодування, збереження й передачі важливої інформації і традиційних знань етносу. Тож, у цих залах відвідувачі покликані передусім не стільки здобути вже готові відповіді на означені експозицією питання, скільки надихнутися на власні пошуки і розкриття через знаки і символи одвічних таємниць Української Душі.

2006 рік

Ігор Пошивайло,
етнолог, кандидат історичних наук

Share Button

Один відгук

  1. TNTU

    Надзвичайно цікавий матеріал,дізнався багато цікавої інформації.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгуки
Опитування

Ви писали писанки цього року?

Результати