Стрітення – перше весняне свято українців

Стрітення – найперше весняне свято. Цей день був і подекуди дотепер залишається дуже важливим у календарному колі, адже тоді зустрічаються зима із літом. Як розказують жителі с.Білка на Рівненщині: “До Стрічення співають колядки, а вже на Стрічення зустрічають весну і в цей день починають співати веснянки аж до Трійці. Весняний період відкривали піснею “Ой ти зимо наша біла, як ти нам надоїла. Зимували – не співали, да все весну дожидали. Ой ти весно наша красна, поставила на печі кросна. На припечку цівки сукала, та й на піч подавала””. Кажуть, що із приходом Стрічення перестають співати колядки, а це значить, що вже зовсім закінчилися різдвяні свята і тепер, нарешті, можна прясти, ткати, шити одяг.

Стрітення ще називають Громницями. Цього дня святять воду і свічку, яка, за народними віруваннями, оберігає оселю від грому і блискавок. Таку свічку зберігають на покуті у горнятку з пшеницею. Зважаючи на те, що традиційно хати та господарські будівлі були дерев’яними, а стріхи очеретяними, пожежі були дуже небезпечними, а віра в помічну дію свічки міцною: “…як не вірити! У мене вже хата три рази горіла від блискавки. Мої бабуся і мама тримали таку свічку в хаті, а я якось перестала те робити, але тепер завжди тримаю стрітенську свічку на покуті”.

Стрітенською свічкою ворожили і на погоду: якщо в цей день запалена свічка тріщить, а особливо під час служби у церкві, то погода влітку буде з бурями та зливами. Якщо така свічка тріщить у хаті, це значить, що є щось «нечисте», і громничка очищує житло. З цією ж метою громничку несли зі служби запаленою до хати і пильнували, щоб не загасла; обходили з нею подвір’я, кожну господарську будівлю, а особливо – хату. Над усіма дверима і над сволоком випалювали хрестики, часом в одному й тому ж місці, а часом – в різних, так, що часом по кількості цих хрестиків можна було порахувати скільки років хаті.

Найкращою та найсильнішою, звичайно, є та свічка, яка робиться власноруч. Подекуди, зокрема на півночі Рівненщини, до такої свічки примотують пасма льону і закручують червоною ниткою, стрічкою. Саме цей льон допомагає, як кажуть люди, від багатьох хвороб, особливо рожі (бешихи), головного болю та інших. Червона нитка зі стрітенської свічки теж наділяється особливою силою: як оберіг та засіб від болю. Як зазначають мешканці с.Князівка Березнівського р-ну Рівненської області, найсильнішою є Стрітенська свічка, освячувана 9 років поспіль.

За погодою в цей день також ворожили, яким буде наступний рік та врожай: якщо вже починало капати зі стріх, та ще й добре – то весна прийде швидко, а поля гарно вродять цьогоріч.

Виготовлення стрітенської свічки традиційним способом та пов’язані з нею вірування. Записано у селах Березнівського та Рокитнівського району Рівненської області у 2018 році.
Знімали Анастасія Панкова та Олексій Нагорнюк

Настя Панкова (текст), старший науковий співробітник НЦНК “Музей Івана Гончара”

Share Button

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгуки