ХІ Фестиваль української епічної традиції “Кобзарська Трійця”

26-27 травня 2018 |

У місті Києві в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» з 26 по 27 травня 2018 року відбудеться ХІ Фестиваль української епічної традиції «Кобзарська трійця» із майстер-класами, виставками, презентаціями, концертами, науково-практичною конференцією і, звісно ж, українськими танцями у супроводі капель «Троїста музика».

Організатори фестивалю:

  • НЦНК “Музей Івана Гончара”
  • Кобзарський Цех
  • Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича;
  • Туристичний клуб «Скіфи»

Від організаторів

Кобзарство – це цілісна, довершена ланка українських культурних традицій. Воно доречно асоціюється у нас зі стилем побуту українського народу й завжди було символом справжнього українства і у свій час поширювалось на всі верстви населення.

У період становлення української самосвідомості, повернення до притаманних нам, українцям, традицій ми уже вкотре проводимо «Кобзарську Трійцю». Цим ми робимо крок на зустріч пересічному українцю у пізнанні власної культури у тому вигляді, в якому вона є правдивою і справжньою. Найважливішим чином це стосується дітей та молоді.

Напрямками діяльності Кобзарського цеху є не лише наукова робота, а й практичне відтворення та виготовлення традиційних кобзарських інструментів (старосвітська бандура, кобза, ліра, гусла) і виконання на них традиційного кобзарського репертуару (думи, канти, псалми, історичні, козацькі, чумацькі пісні, танці та ін.).

Фестиваль буде цікавим кожному, незалежно від віку та виду діяльності, адже нестиме у собі інформацію з глибини віків національної культури, зачатки якої закладені в нас на генетичному, ментальному рівні.

Історична довідка

В українській культурі з давніх-давен природньо співіснували кобзарство (духовно-мистецька традиція з особливим світоглядом і стилем життя) і бандурництво (світське музикування, поширене серед інтелігенції та селян). У XVII-XVIII ст. мало не в кожній українській хаті були кобзи і бандури. Грали на традиційних інструментах козаки й представники української еліти. 1775 року Запорозьку Січ було ліквідовано, і все менше козаків та старшини грали на кобзах, але продовжувала існувати кобзарська духовна традиція – незрячі співці нагадували про козацькі вольності. Надзвичайно високим був моральний авторитет цих мандрівних філософів-митців. Кобзарем міг стати далеко не кожен. Хлопці обирали собі вчителя і від нього протягом 3-4 років навчалися грати й співати, опановували цехові звичаї. Отримавши “визвілку” (склавши своєрідний іспит), молоді кобзарі вступали до братства. Кожне братство гуртувалося довкола однієї з церков повіту і мало свою цехову корогву. Кобзарі мали свою таємну – “лебійську” – мову, таємні пісні, танець і власне бойове мистецтво.

Після революції 1905 року, з подихом волі бандура вийшла за межі професійних співочих організацій. Як і за княжих та козацьких часів, вона знову ставала одним з основних елементів національної культури.

У 1920-30-х роках наново писалася історія України, створювалася “українська радянська” культура. У тоталітарному суспільстві вияви свободи не просто обмежувалися — їх знищували і стирали з людської пам’яті. Кобзарство, що традиційно було покликане формувати громадську свідомість та спонукати людей до захисту своїх прав, та ще й наскрізь християнське, заважало новій владі. Кобзарям було заборонено подорожувати. Співати можна було лише зі сцен у час, призначений владними органами. Звісно, все це похитнуло серед селян моральний авторитет співців, як людей Божих, вільних. З репертуару бандуристів було вилучено псалми та багато дум. Порожнини заповнено витворами радянських композиторів та революційними піснями. Після трагічного “з’їзду” в Харкові 1934 року, після якого зникли біля 200 кобзарів, традиція занепала. Повоєнна академічна бандура поєднувалася з традиційною хіба що назвою. Було змінено гармонійно-ладову структуру, звучання, кількість струн, розмір і вагу, репертуар. Окупаційна влада наполегливо застосовувала підміну понять. Замість української кобзи були створені чужі для українського звукоїдеалу інструменти з такою назвою (в одному випадку це чотириструнна домра, в іншому – шестиструнна гітара зі зміненими формами корпусу), які вводились в навчальний процес музичних шкіл, середніх і вищих навчальних закладів. Головна мета кобзарства — доносити розуміння історії, будити волю, вселяти віру — відійшли на другий план, а наперед вийшло академічне виконавство. Повністю замовчувалися торбан, колісна ліра та інші українські інструменти. Стиралися з пам’яті моральні засади і світогляд кобзарських об’єднань. Внаслідок тривалого втручання авторитарної влади мало не втратилося розуміння вартості й суті традиції.

Але кобзарська традиція, не зважаючи ні на що, таки дійшла до наших днів – завдяки зусиллями Лесі Українки, Климента Квітки, Філарета Колесси та художника і бандуриста Георгія Ткаченка (1898-1993). Він перейняв її ще юнаком від одного з кращих тогочасних кобзарів – Петра Древченка, і в 1970-х роках став засновником Київського кобзарського цеху. Його послідовники Микола Товкайло та Микола Будник опанували співогру і світоглядно-філософські надбання кобзарства і передавали їх молоді. Протягом тривалого часу кобзарське об’єднання існувало в підпіллі.

Цей рух поширився на всю Україну – окрім Київського кобзарського цеху, виникли й утвердились Харківський та Львівський цехи, у стадії становлення перебувають кобзарські осередки в інших містах і селах. Нині братчики мандрують Україною, співають і влаштовують виставки традиційних музичних інструментів. І, звичайно ж, реконструюють музичні інструменти за старовинними зразками – бандури, колісні ліри, гусла, кобзи, торбани і гудки. У репертуарі цехових співців – думи, історичні пісні, канти, псальми, пісні побутові та жартівливі, народні танці.

Місце проведення фестивалю
Приміщення та подвір’я Національного Центру Народної Культури “Музей Івана Гончара” (вул. Лаврська, 19)

Програма фестивалю

  • Науково-практична конференція: «Актуальні питання сучасного виконавства на традиційних кобзарських інструментах»;
  • Звичаєве кобзарювання на вулиці;
  • Ознайомлення з технікою виготовлення кобзарських музичних інструментів;
  • Показ фільмів, відеороликів та інтерв’ю на тему історії та сьогодення кобзарської традиції;
  • Презентація унікального інклюзивного видання зі шрифтом Брайля “Українські Менестрелі”;
  • Концерти кобзарів, лірників і бандуристів;
  • Традиційні танці, розваги

Вхід вільний

Розклад роботи фестивалю

Субота, 26 травня 2018

ЧасЩо відбуваєтьсяМісце проведенняВиконавці
10:30Відкриття Фестивалю “Кобзарська Трійця”Приміщення музею
НЦНК «Музей Івана Гончара», вул. Лаврська, 19
Організатори “Кобзарської Трійці”
10:30-17:00Науково-практична конференція «Актуальні питання сучасного виконавства на традиційних кобзарських інструментах» Приміщення музею Модератори:
Михайло Хай, доктор мистецтвознавства;
Кость Черемський, кандидат мистецтвознавства;
Микола Товкайло, кандидат історичних наук
10:00-17:00Навчання/переймання співогри на кобзарських інструментах: кобза, бандура, ліраПриміщення та подвір’я музеюБратчики кобзарського цеху
10:00-17:00Демонстрація виготовлення бандури, кобзи, ліри Подвір’я музеюЮрко Кочержинський, Сергій Перехожук, Василь Буянівський
13:30Прес-конференція для журналістівПриміщення музею Організатори “Кобзарської Трійці”
10:00-17:00Відео- та аудіоряд на тему історії та сьогодення кобзарської традиції, показ фільмів Приміщення музею Братчики кобзарського цеху
10:00-17:00Екскурсії по музею Приміщення музею Працівники музею
10:00-17:00Виставка-продаж тематичної літератури, відео- та аудіопродукції Приміщення та подвір’я музеюОлександр Савчук
11:00-17:00Кобзарювання на вулиціБіля музейної брами НЦНК «Музей Івана Гончара», вул. Лаврська, 19Братчики кобзарського цеху
17:00-19:00Концерт кобзарів, лірників і бандуристівПриміщення або подвір’я музеюОлександр Тріус, м.Ромен (бандура, ліра),
Михайло Хай, м.Київ, (ліра)
Тарас Компаниченко, м. Київ (кобза, ліра)
Ярослав Крисько, м. Київ (бандура)
Назар Божинський, м. Харків (бандура)
Володимир Кушпет, м. Київ (кобза, ліра)
Олесь Санін, м. Київ (ліра)
Андрій Ляшук, м. Рівне (ліра)
Едуард Драч, м. Київ (кобза)
Ждан, м. Київ (бандура)
Олександр Тихенко, м. Київ (бандура)
Олександр Андрійченко, м. Київ (бандура)
Анатолій Шмітько, м. Київ (торбан)
Сергій Нечипоренко, м. Київ (бандура)
19:30-22:00Українські традиційні танціПодвір’я музеюЕтномузичні гурти

Неділя, 27 травня 2018

9:30-13:00 Перебування братчиків кобзарського цеху на церковній службі.
Освячення музичних інструментів
Трапезний храм св. Апостола і Євангелиста Іоанна Богослова (територія Михайлівського Золотоверхого монастиря)Братчики кобзарського цеху
14:00-17:00Кобзарювання на вулиці Біля музейної брами НЦНК «Музей Івана Гончара», вул. Лаврська, 19 Братчики кобзарського цеху
14:00-17:00Виставка-продаж тематичної літератури, відео- та аудіопродукції Приміщення та подвір’я музеюОлександр Савчук
14:00-16:00Науково-практична конференція «Актуальні питання сучасного виконавства на традиційних кобзарських інструментах» Приміщення музеюМодератори:
Михайло Хай, доктор мистецтвознавства;
Кость Черемський, кандидат мистецтвознавства;
Микола Товкайло, кандидат історичних наук
16:15Презентація унікального інклюзивного видання зі шрифтом Брайля "Українські Менестрелі"Приміщення музею Назар Божинський, кандидат архітектури, братчик Харківського Кобзарського Цеху
17:00-19:00Концерт кобзарів, лірників і бандуристівЛайош Молнар, м.Львів (ліра);
Лірник Ярема, м.Київ (ліра, бандура);
Кость Черемський, м.Харків (бандура);
Михайло Коваль, с.Великий Хутір (бандура);
Юрій Фединський, с.Крячківка (бандура, торбан);
Сергій Чурай, м.Київ (бандура);
Тарас Силенко, м.Київ (бандура);
Микола Товкайло, м.Переяслав (бандура);
Максим Трубніков, м.Одеса (кобза, ліра);
Святослав Силенко, м.Київ (бандура);
Сергій Волченко, м.Київ (бандура);
Андрій Селецький, м.Львів (кобза);
Микола Шапа, м.Дніпро (бандура);
Василь Жованик, м.Київ (бандура)
19:30-22:00Українські традиційні танціПодвір’я музеюТрадиційні музики

В програмі концертів можливі зміни.

За детальною інформацією та Вашими пропозиціями звертайтесь: ceh@ceh.org.ua
Микола Товкайло 097 432 27 12
Кость Черемський 0632387014

Share Button

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгуки
Опитування

Чи співають/ли ваші бабусі/дідусі?

Результати