Запитайте

Тетяна (Березань):
Майстер-клас зі створення ляльки-мотанки?
Чи буде в найближчий час в музеї проводитися майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки? Дякую. 2 Jan 2011 17:10
admin
Найближче свято у музеї 9 січня, тоді в рамках Всеукраїнського дитячого фольклорного фестивалю "Орелі - Зима" проводитимуть різноманітні майстер-класи, можливо навчатимуть і ляльці-мотанці.
Відповідь (1)
Ярослав (Київ):
Завтра-Різдво
Будь-ласка, скільки коштує вхід на фестивалію "Завтра-Різдво", зокрема, сьогодні на "Гайдамаків"? О котрій годині починається?
25 Dec 2010 10:58
admin
Розклад суботнього дня є на сайті, а вхід за квитками в музей - 15 грн для дорослих.
Відповідь (1)
Інна (Обухів):
Квиток на різдвяний ярмарок
Скажіть, будь ласка, скільки коштуватиме квиток на різдвяний ярмарок? Чи вхід безкоштовний? Дякую. 22 Dec 2010 12:00
admin
Вхід на ярмарок безкоштовний.
Відповідь (1)
Наталя (м.Українка):
Фото зі свята Миколая
Відвідали 17 грудня свято у вашому музеї, дуже сподобалось.
Донька тепер має уявлення як виглядає св.Миколай, як святкують це свято, розмальовувала яворівську іграшку,пряники,розказували віршика.
Велике спасибі за чудовий вечір для малечі та батьків.
Ми не мали фотоапарата, хотілося б мати на згадку хоч кілька фотографій.
Будьласка,вишліть на мою єлектронну адресу фото.(n.chepurna@yandex.ua)
З повагою, Наталя. 20 Dec 2010 10:48
admin
Фото зі свята Миколая можете переглянути в розділі "Огляди" в статті "Як подорожував Святий Миколай".
Відповідь (1)
Ярослава (Київ):
E-mail
Доброго вечора!)))
Скажіт будь ласка ваш E-mail: honchar_museum@ukr.net, дійсний ви його перевіряєте?:) 14 Dec 2010 23:52
admin
Так, скриня робоча, пишіть ще)
Відповідь (1)
Оля (Київ):
фото
добрий вечір!!!
підкажіть будь ласка з ким можна зв`язатися та подивитись і отримати фото з Андріївських вечорниць 2010 року??? 14 Dec 2010 18:18
admin
Фото з Андріївських вечорниць у музеї дивіться в розділі "Огляди" у матеріалі за 13 грудня під назвою "Православні й греко-католики вшановують апостола Андрія Первозванного".
Відповідь (1)
Уляна (Kyiv):
Новий рік
Скажіть, будь ласка, чи не планується святкування 2011 року у музеї? Наскільки мені відомо, такий захід проводився у минульму році. 6 Dec 2010 20:29
Ігор Пошивайло, заступник директора НЦНК "Музей Івана Гончара"
Святкування Нового 2011 року в Музеї Івана Гончара поки що не планується.
Відповідь (1)
Лариса (м. Кролевець, Сумської обл.):
Весільний рушник
1. На весільному рушникові має бути 10 відмінностей.Чи можна наглядно це десь побачити?
2. Чи обов*язково на весільних рушниках повинен бути безкінечник? Якщо так, то на яких саме? 5 Dec 2010 20:24
Юрій Мельничук, заступник директора з науково-фондової роботи
1. На старих рушниках дійсно є відмінності, які робилися свідомо. Не на всіх їх аж десять, утім вони в більшості є в достатній кількості для того, щоб позначити кінці рушника. Звичайно це стосується більше рослинних композицій з Деревом Життя, проте й на геометричних узорах часто можна простежити асиметрію. Позначки та різні елементи наносилися для того, щоб означити чоловічий і жіночий кінці рушника. Особливо це важливо на весільному рушникові для благословення молодих, де наречений і наречена повинні стати кожен на свій кінець.

2. Безконечники різноманітних конфігурацій вишиваються по периметру всього рушника на композиціях із Деревом життя. На рушниках з геометричними узорами, де поперечно-смугаста композиція, ми можемо також побачити меандр (безконечник). Безконечник відображає порядок, гармонійне поєднання енергій. Тому на весільних і на інших рушниках він так часто зображується.
Відповідь (1)
Костянтин (Київ):
Орелі
Чи буде в 2011 році проводитись фестиваль "Орелі"? Якщо буде, то де і коли? 5 Dec 2010 18:39
Мирослава Вертюк, виконавчий директор Всеукраїнського дитячого фольклорного фестивалю "Орелі"
Попередньо заплановано на кінець травня в с.Пирогів в Національному музеї народної архітектури та побуту України. Крім того, вже як традиція, буде проведено великодній конкурс у квітні місяці. Можливі зміни.
Відповідь (1)
Андрі (Донецьк):
Книги про життя Івана Гончара
Чи виходили біографічні книги життя Івана Макаровича. Якщо так, то дайте їх повні дані, будь ласка, і підкажіть, де їх можна знайти? 30 Nov 2010 21:35
Ігор Пошивайло, заступник директора НЦНК "Музей Івана Гончара"
«Класичних» біографічних книг про Івана Макаровича Гончара, по суті, не має. Наразі таке видання готується. До того ж, у планах Музею– видання щоденникових записів і спогадів Гончара, в яких майстер захопливо оповідає про найцікавіші миті свого буття. Утім, є декілька видань, які висвітлюють його життєвий і творчий шлях.

Так, 2007 року світ побачила книга "Майстер, або Терни і лаври Івана Гончара" (видавництво ВД "Персонал" (МАУП), 708 с.), яка базується на спогадах і щоденникових записах І.М. Гончара. Придбати книгу можна в кіосках Міжрегіональної Академії управління персоналом в Києві, а також на їхньому сайті http://biblion.com.ua/advanced_search_result.php keywords=%EC%E0%E9%F1%F2%E5%F0&x=0&y=0

Того ж, 2007 року було видано книгу-альбом «ІВАН ГОНЧАР (Спогади про І.М. Гончара)» (видавництво УЦНК «Музей Івана Гончара», 576 с.). Це видання, яке готувалося до виходу у світ майже десять років, містить понад сто спогадів сучасників Івана Макаровича Гончара, котрі під різними кутами зору створюють словесний образ Подвижника, відтворюють ту епоху і середовище, в яких він жив, діяв, творив. Книга проілюстрована майже тисячею документальних світлин з архіву Івана Гончара й упорядкованих ним альбомів «Моє життя і творчість», фрагментами аркушів з історико-етнографічного мистецького альбому «Україна й Українці», а також репродукціями творів народного мистецтва зі збірки Музею.

2004 року випущено компакт-диск «Спадщина Івана Гончара», який також допоможе довідатися про засновника унікального осередку народномистецького життя українців. Знайти книгу і компакт-диск можна в Музеї Івана Гончара.

Попри відсутність узагальнюючих фундаментальних публікацій про життя і творчість Івана Макаровича, про нього багато писалося в ЗМІ (див. підрозділ «Бібліографія»), тож чимало цікавого можна дізнатися саме із цих джерел.
Відповідь (1)
Женя (Київ):
Кераміка
Напишіть будь-ласка повну назву будь-якого керамічного глечика, а також його автора, місце виготовлення і, якщо можна, експозиційний номер. 27 Nov 2010 21:05
Веселка Литвин, зав. відділом дерева, кераміки, скла
Глечик ("гладущик"). Кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Вінницька обл., Барський р-н, с.Лука-Барська. Глина, ангоб; гончарний круг, розпис. h=24,5; d2=12,5; d1=10; D=18,1. Поверхня потемніла від ужитку. Дарунок Походзей Катерини Миронівни, Вінницька обл., Барський р-н, с.Лука Барська. КН-8800. НЦНК «Музей Івана Гончара». http://img138.imageshack.us/img138/5826/kn8800red.jpg

Глечик. Сер. ХХ ст. Сумська обл. Глина, полива; гончарний круг. d2=11; d2=7,5; h=22; b=15,5; D=14. Втрати на вінцях, потертий. Дарунок Гончара Петра Івановича (та його родини), м.Київ. КН-11962. НЦНК «Музей Івана Гончара». http://img602.imageshack.us/img602/9720/kn11962red.jpg
Відповідь (1)
Ірина Сидорівна (Київ):
Мамай
Хто такий козак Мамай і чому картина з ним висіла колись чи не в кожній українській хаті? Хто малював ці картини, самі селяни? І ще запитання: хтось коли-небудь підраховував, скільки різновидів Мамая існує загалом?

Дякую за відповіді. 9 Nov 2010 22:26
Тетяна Пошивайло, мистецтвознавець, заступник директора НЦНК "Музей Івана Гончара"
Хто такий «Козак-Мамай»? Цей загадковий образ виявився духовним символом українців, уособлюючи звитяжницькі ідеали народу. Набувши свого поширення в Україні XVIIІ–XIX століть, народна картина «Козак-Мамай» освячувала чи не кожну українську хату, утворюючи своєрідний сакральний комплекс разом із традиційними іконописними образами. Жодному іншому творові давнього українського народного малярства не судилося прожити таке довге життя в стількох варіантах, повтореннях і копіях. Відомо, що козак у думах і помислах українців уособлював народну силу духу, незламність волі в борні з поневолювачами. Зображення козака на народних картинах в час, коли запорозького війська вже не існувало, сприймалося як своєрідний пам’ятник героїчному минулому. Малювали «Козаків-Мамаїв» сільські малярі-самоуки, іконописці-«богомази», часом навіть професійні художники, на полотнах і на стінах хат, на дверях і віконницях, на кахлях і скринях, на липових вуликах. Для козака, селянина «Козак-Мамай» – це борець супроти сил зла, як і Юрій Змієборець на поширених в той час іконах, найдорожчий скарб спадкоємців козацьких родів, заповітний оберіг у хаті, що передавався у спадщину від покоління до покоління. На жаль, до нашого часу «Козаків-Мамаїв» збереглося не багато, у державних музеях – лишень із сотню картин. Його різновиди (за матеріалами, композиційно тощо) досліджували мистецтвознавці та історики. Детальніше про це яскраве явище народного мистецтва можна дізнатися на нашому сайті у статті «“Козак-Мамай” як етносимвол українців» (розділ «Публікації»).
Відповідь (1)
Славко:
Український сувенір
Де у Києві можна придбати справді якісний український сувенір? До мене часто приїжджають знайомі з-за кордону, знайти їм хороший подарунок з національним колоритом дуже проблематично. 9 Nov 2010 22:12
Ігор Пошивайло, голова Київського осередку народних майстрів, заступник директора НЦНК "Музей Івана Гончара"
Дожилися! І це справді проблема – знайти у столиці України якісний національний сувенір, не говорячи вже про високохудожній, «автентичний» твір народного мистецтва. Насправді, майстри, котрі виготовляють хорошу сувенірну продукцію (не говоримо про сумнівної якості дешеві товари китайського виробництва «під українське»), ще не перевелися у нас. І це засвідчила, зокрема, нещодавня Всеукраїнська виставка «Український сувернір» в ДП «Український дім». Але, на жаль, їхні вироби знайти «непосвяченому» мешканцю чи гостю столиці не так і легко. Непогані речі, «замасковані» у морі сувенірного ширпотребу і кітчу, можна знайти у відомих «точках»: на ятках Андріївського узвозу, ЦУМі та магазині «Народне мистецтво» на Хрещатику. Нещодавно ліквідовано магазин «Український сувенір» на вул. Пушкінській, який перемістився частково на вул. Карла Маркса, 7 (Бортничі, тел. 565-56-67, www.ukrsov.kiev.ua).
Авторитетним місцем виставок і продажу найбільш автентичних творів народного мистецтва українців, у тому числі й сувенірів, залишається галерея «Світлиця» (директор Ірина Садова) по вул. Івана Мазепи 31 (тел. 501-79-19, 501-78-07).
Замовити якісні твори народного мистецтва можна також заздалегідь у Національній спілці майстрів народного мистецтва України (тел. 278-32-23) та Музеї Івана Гончара (тел. 360-90-77). А придбати їх безпосередньо від майстрів можна на традийційних ярмарках і фестивалях народного мистецтва, які проводяться в Національному музеї народної архітектури та побуту України (Пирогів), Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара», на Співочому полі (фестиваль «Країна мрій», виставка квітів), а також на сезонних майстер-класах і вечорницях (слідкуйте за афішею).
Відповідь (1)


Відгуки
Опитування

Звідки ви дізналися про Музей Івана Гончара?

Результати