Виставкові зали

Оберіть підрозділ:

Тематична структура експозиції

Перша черга постійної експозиції (теми “Ми” (“Буття українців”), “Краса” (“Народна естетика”), “Світогляд” (“Символи та знаки”), “Віра” (“Українське християнство”), “Нація” (“Національні ідеали”), “Світ” (“Народна етика”), “Сьогодні” (“Іван Гончар”) висвітлює різні прояви традиційної культури – красу народного побуту, християнські та національні ідеали українців, людські взаємини та спілкування з природою.

Експозиція всебічно виявляє феномен української образотворчості, однак не у традиційній лінійній хронологічно-територіальній демонстрації матеріалів музейної збірки. Спеціально створене експозиційне середовище спонукає глядачів вести діалог із експонованими речами, бачити за окремими предметами загальні явища, не лише отримувати готові відповіді, а й самостійно шукати розв’язання поставлених запитань.

Експозиція ґрунтується на уявленні про те, що культура, а особливо народна традиційна, є цілісним, внутрішньо зумовленим явищем духовної самоорганізації людини, самовизначення та самозбереження етносу. Структурно експозиція будується за принципом поетапного прочитання універсального метатексту культури. Перший рівень лежить майже на поверхні. Це почуттєво-предметне сприйняття світу в естетичних категоріях, де сфера культурно-традиційного буття українців постає у розмаїтті форм, ритмів, у пластиці й кольорі, в конструктивно-функціональній доцільності й художній виразності. А подальші рівні сягають глибин інтуїтивно-підсвідомого – аж до ідей і архетипів, образів, символів і знаків.

Додатково

Тему “Світогляд” (“Символи та знаки”) нині розроблено у циклі тимчасових виставок. Вона вказує на наповненість традиційного побуту прадавньою символікою – у формі предметів, зображеннях, слові.

Концепція експозиції

Основні проблеми у вирішенні експозиції НЦНК «Музей Івана Гончара»:

– несумісність архітектури будинку (колишня канцелярія військового генерал-губернатора) та музейних предметів, які побутували в іншому культурному середовищі;
– експозицію тематично вирішено у площині філософських категорій („Буття”, „Естетика”, „Символи”, „Ідеали”, „Святині”, „Етика”), які висвітлюються предметами етнографічного характеру;
– експонати виокремлені із середовища свого природного побутування;
– обмежена площа експозиції має слугувати не лише для демонстрування і зберігання музейних цінностей, а й для проведення культурно-масових заходів.

Науково-методичні принципи експозиції

Вважається, що музейна експозиція здебільшого є відтворенням історії, минувшини, а предмети в ній подаються лише як ілюстративний матеріал до певних історико-культурних подій.

Іван Гончар розумів музейну справу інакше. Він прагнув насамперед пробудити в українцях національну свідомість як чинник самоорганізації народу. А традиційну народну культуру розглядав як форму й спосіб буття самого народу. У його трактуванні традиція є визначальним чинником формування, моделювання і кристалізації самобутньої народної культури, творення етнічних ідеалів, взірців та орієнтирів. Тому хатній музей Івана Гончара не лише висвітлював “пам’ять минулого”, “набуток історичного розвитку” і “спадок попередніх поколінь”, але постав осередком поширення традиційної народної культури України, забезпечення спадкоємності культурних традицій.

Ідейно-предметною основою експозиції є етнографічна та мистецька колекції, науковий архів та творча спадщина Івана Гончара. Фундатор Музею орієнтувався на твори високої мистецької вартості, які виявляють етнічні особливості українського народу, його фундаментальні цінності, історичний та духовний досвід. Народний побут, мистецтво, звичаєвість, фольклор Іван Гончар розглядав комплексно як конкретні вияви цілісного буття народу, постійно нагадуючи своїм відвідувачам:

“Ось перед вами чарівна душа нашого великого і стародавнього УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. Його думи, його поезія, його хист, його віковічний дух зафіксовані в оцих безцінних скарбах, які ви бачите перед собою. У цих невеличких затишних світлицях ви відчуєте широкі простори нашої рідної Батьківщини, відчуєте запашність і чарівність стародавньої полянської землі – КИЇВЩИНИ і ВОЛИНІ, екзотичної ГАЛИЧИНИ і мальовничої ПОЛТАВЩИНИ, краси України – ПОДІЛЛЯ, багатобарвної ЧЕРНІГІВЩИНИ. Тут ви відчуєте дух козацької волі, що буяла в розлогих степах України. Тут ви відчуєте глибину віків нашої славної історії, сприймете шелест жита, шум гаїв, спів соловейка, щебетання жайворонка, сльози матері і щастя закоханої дівчини…” [1]

Джерела:

1. Гончар І.М. Вступне слово до першого публічного огляду музею. Машинопис. – Арк. 1. (Збірка УЦНК „Музей Івана Гончара”, меморіальний архів І.М. Гончара).

Відгуки
Опитування

Ви плануєте розписувати писанки до Великодня?

Результати