Мистецький доробок Гончара

Оберіть підрозділ:

Творчість Гончара

Сектор “Мистецька спадщина І.М. Гончара” було створено в ході формування музею як державного закладу на основі творчих набутків фундатора Музею. Сектор нараховує понад 1000 одиниць збереження, з них:
1)    скульптури – 170 од. збереження основного фонду;
2)    живопису – 443 од. збереження;
3)    графіки – 675 од. збереження.

Скульптурний доробок Івана Гончара представлено роботами, що характеризують автора як серйозного майстра психологічного портрету – це галерея образів героїв української історії (Б. Хмельницький, М. Грушевський, С. Наливайко) і культури (М. Драгоманов, Г. Сковорода, М. Лисенко, Леся Українка, молодий Шевченко, Тарас Шевченко з сестрою Яриною), учасників Другої світової війни; сучасних авторові літераторів і митців (А. Малишко, Б. Гмиря, А. Солов’яненко та ін.).

Доповнюють творчий портрет Майстра народні типажі, виконані в етюдній манері, жанрові композиції, ескізи до пам’ятників, дрібна пластика тощо.

Живопис і графіка наочно ілюструють трансформування творчої манери художника – від реалізму до етнографізму народних типажів, що було закономірним результатом мистецьких шукань впродовж  усього життя і органічно випливало із його способу життя – як колекціонера українських  старожитностей і мало глибокі світоглядні основи, закладені від народження та в пору його становлення в Києві в добу українізації.
Розділ графіки складають документальні рисунки із серії “Солдати мого взводу” та цикл робіт під загальною назвою “Дорогами війни”, – виконані лейтенантом-зв’язківцем Іваном Гончаром на вогняних шляхах І Українського фронту від Києва до Відня. Ці роботи вражають глибиною психологічного проникнення у внутрішній світ людини в умовах війни.

З середини 50-их рр., коли почалися систематичні поїздки Івана Макаровича Україною з метою збирання етнографічного матеріалу, – змінюються і його творчі акценти: реалізм пейзажів поступається місцем реалізму українського національного світу, збереженого в символіці вбрання та в обрядовості, – і цей світ постає з його полотен в серіях “Українські народні типажі” та “Українське національне вбрання”, “Історичні пам’ятки і краєвиди України”. На жаль, залишився не здійсненим задум упорядкувати альбом “Живописна Україна”, основу яких мали скласти численні начерки та ескізи.

Лідія Дубиківська,
завідувач відділом архівів НЦНК “Музей Івана Гончара”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгуки
Опитування

Звідки ви дізналися про Музей Івана Гончара?

Результати