Архіви

Оберіть підрозділ:

Меморіальний архів Івана Гончара має неабияку цінність для дослідників творчого і життєвого шляху Майстра, істориків, соціологів, культурологів, адже його епістолярна спадщина (щоденники і листи – бл. 2500 тис. од.зб.), документи особового характеру (посвідчення, грамоти, дипломи), статті, звернення, нотатки тощо (бл. 1500 тис. од.зб.), “Книги запису вражінь” відвідувань приватного музею І.М. Гончара (12 томів), масив офіційних документів державних та громадських організацій, творчих спілок  – є  безцінним свідченням епохи: від хрущовської “відлиги” в 1960-х – до трагічних 1970-х і “другого українського відродження” кінця 1980-х – поч. 1990-х рр. Слід зазначити, що архів містить унікальні речі: від автографів Михайла Грушевського і Миколи Вороного та Марка Антіоха, рідкісних примірників київських і загальноукраїнських газет (наприклад, “Киевская мысль”  1900, 1911–1914 рр., «Київська правда» 1929–1930 рр., що висвітлюють так званий “процес СВУ”) – до письмових свідчень цілої плеяди “шістдесятників”, скандальних публікацій Миколи Холодного, епістолярної спадщини Надії Суровцевої, матеріалів з архіву полтавського художника Никанора Онацького, репресованого сталінським режимом в 1937 р.

На окрему згадку заслуговує створений Іваном Гончаром на основі зібраного ним під час подорожей Україною матеріалу історико-етнографічний мистецький альбом «Україна та українці» (18 томів), з аркушів якого постає самобутній всесвіт українства: стародавні фотографії мешканців у народних строях, портрети відомих людей, місцеві краєвиди, звичаї, мистецькі та етнографічні пам’ятки. Кожен аркуш, крім світлин, містить замальовки  І.М. Гончара етнографічного характеру, написи-пояснення до світлин тощо.

Фототека включає в себе унікальні етнографічні фото, що не ввійшли до альбому “Україна й Українці”: Іван Гончар просто не встиг їх доопрацювати (бл. 12000 од. зб.); фото творчої спадщини митця та фотохроніка його життя (бл. 1000 од. зб.).

Надзвичайно цікаві для дослідника дві папки газетних і журнальних публікацій про Івана Гончара, упорядкованих ним самим. Вони дають можливість відстежити його творче життя в хронологічних межах 1945–1993 рр.

Додамо до цього афіші, плакати (є цікаві зразки 1921 р.) – всього більше 200 найменувань; листівки з серії “Українські краєвиди”, що можуть бути предметом гордості найвибагливішого колекціонера; численну фонотеку та кінотеку.

Архівний фонд видатних діячів: Ніни Матвієнко, Миколи Будника, Георгія Ткаченка, Володимира Підгори та ін., що починає формуватися, архів нових надходжень тощо – неосяжний простір для серйозної наукової обробки.

За дуже приблизними підрахунками (адже архів знаходиться на стадії первинного опису і постійно поповнюється новими надходженнями) ми маємо справу з близько 25 тис. одиниць збереження, експонатів, значна частина яких має надзвичайно високу історичну і наукову цінність.

Лідія Дубиківська,
завідувач відділом архівів НЦНК “Музей Івана Гончара”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгуки
Опитування

Звідки ви дізналися про Музей Івана Гончара?

Результати