У Любліні відкриється виставка писанок з колекцій українських майстринь

Виставка писанок з приватних колекцій народних майстрів-писанкарок Лариси Головні та Зої Сташук 12-15 серпня демонструватиметься в Люблінському замку міста Люблін, Польща. Буде представлено понад 400 писанок. Виставка відкриється в рамках проведення щорічного свята народного мистецтва – Ягелонського ярмарку

Писанки Лариси Головні

Ларисою Головнею – майстр народного мистецтва, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Працюючи в НЦНК “Музей Івана Гончара” з 1996 року, пані Лариса відписала понад 400 писанок.
Представлені писанки, відписані зі збірки писанок засновника НЦНК “Музей Івана Гончара” – Івана Макаровича Гончара, які він збирав, мандруючи Україною, впродовж 1950-1980 років. Також є писанки відписані за замальовками Івана Гончара та його сина Петра Гончара, які вони зробили в мандрах впродовж 1959-1980 років. Колекцію складають писанки Гуцульщини, Буковини, Покуття, Лемківщини, Закарпаття, Опілля, Поділля, Полісся, Середньої Наддніпрянщини.

Писанки несуть дивовижні послання зі світу наших пращурів, закодовані в таємничі, не до кінця прочитані символи-знаки: Вогню, Води, Родючості, розвитку та збереження життя, знаки рослинні, тваринні, християнські.

Надихаючись музейними зразками, Лариса Головня створює свої авторські писанки.

Писанки Зої Сташук, народної майстрині-писанкарки

Колекція українських традиційних писанок майстра народного мистецтва Зої Сташук представляє собою колекцію писанок, відписаних майстринею за зразками писанок збережених в стародруках 19 століття.

Кінець 19 століття відзначився серед науковців (етнографів, істориків, мистецтвознавців) бурхливою зацікавленістю писанкою, як непересічним явищем народної культури. Це сприяло появі певної кількості наукових праць, каталогів та альбомів зі зразками досліджених писанок.

Одним з перших надрукованих матеріалів по писанках було дослідження про писанки Волині Олени Пчілки (1876 року). Невдовзі вийшла праця Пелагеї Литвинової про писанки Чернігівщини.

Загалом, кінець 19 століття зафіксував більше, ніж 5000 писанок з оригінальними орнаментами з 10 етнографічних районів України. Серед найвизначніших документів: альбом упорядкований С.Кульжинським “Описание колекции народных писанок” (1899), В.Щербаківський “Основні елементи орнаментації українських писанок і їхнє походження” (1925), М.Кордуба “Матеріали етнографічних комісій. Писанки на Галицькій Волині” (1899), М.Скорик “Бойківські писанки” (1934), Н.Сумцов “Писанки” (1891), також є декілька потужних давніх альбомів з авторськими замальовками любителів та збирачів писанок.

Ці збережені матеріали дали змогу майстрам, і зокрема Зої Сташук, відродити малюнки писанок в сучасному виконанні, представивши розмаїття кольористики та орнаментального наповнення писанок різних етнографічних регіонів України. Серед них: Полісся (Рівненська, Чернігівська, Житомирська області), Наддніпрянщина (Київська, Полтавська обл.), Подніпровщина (Дніпропетровська, Запорізька, Черкаська обл.), Слобожанщина (Сумська, Харківська обл.), Південь України (Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська, Одеська обл.), Східне Поділля (Вінницька обл.), Західне Поділля (Хмельницька, Тернопільська, Рівненська обл.), Галичина (Львівська обл.), Карпатський регіон (Івано-Франківська,Чернівецька обл.), Закарпаття (Закарпатська обл.).

Зоя Сташук – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1994), заслужений майстер народної творчості України (1999). Керівник гуртка «Писанкарство» у Київському палаці дітей та юнацтва. Зоя Сташук разом з Оксаною Білоус розробили курс писанкарства, який викладено на сторінках посібника «Школа писанкарства». З початку 1990-х років Зоя Сташук реконструює писанки за стародруками 19 століття. З 1997 року щорічно проводить міські конкурси дитячої писанки.

НЦНК “Музей Івана Гончара”

Share Button

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгуки
Опитування

Звідки ви дізналися про Музей Івана Гончара?

Результати