У Києві відкрили «Школу кримськотатарського розпису хною»

26 листопада 2015 о 23:01 | Видиво, Відбулося

Протягом трьох днів, з 19 по 21 листопада, в Києві працювала «Школа кримськотатарського розпису хною», відкрита творчою командою «Центр культури та ремесел «Тамга» спільно з проектом «Кримський стиль». Навчитися тонкощам техніки розпису хною сюди прийшли учасниці з Києва, Сімферополя та Львова, що свідчить про все більшу зацікавленість кримськотатарськими традиціями та культурою українцями.

У день відкриття школи заслужений художник України, творець проекту «Кримський стиль», автор досліджень художньої символіки орнаментів кримськотатарської вишивки Мамут Чурлу ознайомив студентів з художньою символікою традиційного кримськотатарського орнаменту, а головне його історією.

— Орнамент – це мова. Був час, коли ми про це не знали. Після депортації ми приїхали в Крим, наша культура була повністю розбита. З чого ми починали? Ми просто копіювали і у нас було завдання відновити свою культуру, ми збирали матеріали по вишивці, фотографували її. І оце розуміння того, що ці орнаменти щось значать прийшло набагато пізніше. І як показала практика – це має величезне значення, — сказав Мамут Чурлу.

Наступного дня студенти мали змогу не просто спробувати відтворити орнаменти хною, а й долучитися до творчого процесу розробки неповторного кримськотатарського стилю, базованого саме на національних орнаментах та їх значеннях. Унікальний кримськотатарський стиль розпису хною був розроблений художниками, етнографами, стилістами та майстрами «мехенді» й тепер він має офіційну назву «хналама» (від кримськотатарського — дія нанесення хни).

Заключний день майстри та учні Школи провели в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара», де мали можливість стати співучасниками неповторного кримськотатарського традиційного обряду «Къына геджесы» («Ніч хни»). Режисером дійства стала український етнограф Олена Соболєва, котра протягом багатьох років досліджувала й вивчала традиції кримських татар і навіть видала книгу про весільний обряд. Традиційну кримськотатарську музику виконували заслужений діяч мистецтв України, відомий композитор Джеміль Каріков та музикант Халіл Халілов.

Як розказала етнограф, такий обряд як «Ніч хни» кримські татари проводили на початку ХХ століття. Для інсценізації обряду були використані дані із записів 1926 року. Обряд проводився на перший-другий день весілля, яке могло тривати від чотирьох до десяти днів. Таємне дійство відбувалося у будинку нареченої, в якому також брали участь сваха, жінка по материнській лінії, яка щасливо живе у шлюбі, дядько нареченої (також по материнській лінії), брат нареченої, котрий охороняв вхід у кімнату, сваха від нареченого, подруги нареченої та, звісно, музиканти.

— Цей обряд був основним для нареченої. З нанесенням на її тіло магічних орнаментів відбувалася обрядна санкція – вона переходила із одного соціального рівня в інший, — розповідає Олена Соболєва.

Після того, як наречену вносили до кімнати, до неї приєднувалися подруги, а дядько із свахою виконували обрядовий весільний танець «хайтарму».

У кімнаті обов’язково запалювали дві свічки, що символізували наречених. Вони були прикрашені фарбою хни та золотими монетами.

Нареченій знімали головні убори й підводили до літньої жінки. І вже безпосередньо після цього починався головний обряд – нанесення хни на голову та руки дівчини. На завершення голову та руки нареченої покривали святковими хустками.

Після показового обряду всі, хто бажав, мали можливість долучитися до дійства з нанесення орнаментів хною. Вже під час роботи гості та учасниці ділилися враженнями від побаченого.

Українська активістка Ельвіра Булат вирішила вибрати для свого візерунку троянду — символ жіночої сили.

— Я, звісно, знаю ці традиції, бо сама кримська татарка. Свого часу ми не проходили такого, адже жили в Радянському Союзі. Дуже рада, що українці, зокрема молодь, може познайомитися з нашими традиціями. Крим приживається в Києві, що ще раз підтверджує, що Крим – це Україна. Але мене здивувало інше – наші народні орнаменти зовсім не суперечать українським, а навіть доповнюють один одного, — ділиться емоціями Ельвіра Булат.

Олена Потривайло також із задоволення прийшла на вечір кримськотатарського весільного обряду.

— Понурились в історію, в 30-ті роки. Нам дуже сподобалося, — каже дівчина.

Дмитро Лідер вже багато років цікавиться кримськотатарською культурою:

— З обрядом знайомий не був, але був знайомий з кримськотатарським орнаментом. Мені було дуже цікаво побачити орнамент у такому втіленні. Дуже цікаві паралелі з іншими культурами.

На завершення всім учасникам «Школи кримськотатарського розпису хною» були вручені дипломи. Організатори подякували всім, хто долучився до пізнання традицій кримських татар, й висловили сподівання, що українці й надалі знайомитимуться з кримськотатарською культурою.

12299371_1176266205736283_5986477127915307377_n11232123_1176266252402945_4573113026510889407_n12295528_1176266329069604_3511564424972489151_n12295308_1176266412402929_8306297973721599083_n12294883_1176266465736257_3819011439684843336_n12289552_1176266532402917_5801039051025532182_n12289562_1176266552402915_2569710574175500829_n12308733_1176266589069578_6287280249468047881_n12301600_1176266652402905_7806293542761931707_n12299189_1176266649069572_7300163920254393390_n12299266_1176266669069570_7778121835059186028_n12308716_1176266762402894_8409908518152106729_n12308677_1176266875736216_3073762235349471725_n12278648_1176266879069549_96291340676584451_n12278745_1176266935736210_1458347096319281237_n12278635_1176266932402877_5360248183526432959_n12311175_1176266989069538_7575311564369915600_n12301566_1176266985736205_5693318166603807916_n12274425_1176267052402865_1679028455639096017_n12313913_1176267265736177_2309218650510988774_n12308432_1176267292402841_8601525304684341687_n12308685_1176267315736172_2010023900275787379_n12313939_1176267355736168_8150788973471421686_n12279160_1176267409069496_89217303284916160_n

ВИДИВО

qha.com.ua (текст), Володимир Хоменко (відео), Богдан Пошивайло (фото), НЦНК “Музей Івана Гончара”

Share Button

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгуки
Опитування

Звідки ви дізналися про Музей Івана Гончара?

Результати