Сакральний код вишивання

«Орнаменти несуть добро, гармонію, впорядкованість і дисгармонійним енергіям там не місце».
(с) Юрій Мельничук

Як часто ми українці, нащадки своїх предків, не цікавимось тлумаченням вишивки у нашому житті. Одягаємо вишиванку, але зовсім не думаємо про зміст малюнку на ній. А раніше в кожному регіоні України існували свої традиційні узори. До вишивання ставились, як до певного священнодійства. Не можна було вишивати з поганими і злими думками. Про це і наголошує заступник генерального директора з науково-фондової роботи «Музею Івана Гончара» Юрій Мельничук:

«Наш народ хотів показати, як і будь-який інший етнос, що вишивка це не конструкції чи композиції від розуму, а ціла матриця схем за якими Творець будує світи. Кожна нація витворює ті орнаменти, які диктує земля. Не люди щось придумують, а Всесвіт, який складає і виводить назовні закладену сакральну геометрію. Як казав у свій час математик Платон: «Бог діє по геометричних лініях». Можна сказати, що коли ми одягаємо ту чи іншу сорочку з певним орнаментом, ми даємо старт для дії певних сил і енергій тонкого трансцендентного плану. Це можна пояснити і тим, що існували сорочки для різної статі, на різний вік, для різних свят і обрядодій, для вагітних та ін. Якщо жінка не носила в собі дитину, вона ні в якому разі не одягала таку сорочку, щоб не турбувати даремно духів, які оберігають плід, що розвивається».

Вишивання уособлює у собі багато якостей і несе гармонію. Завдяки йому, ми можемо спілкуватися з предками, набуваючи досвіду і розуму як вчиняти правильно та по справедливості. Це своєрідний код захисту від злих сил. Про це далі і розповідає Юрій Мельничук:

«Ці знання існують достатньо давно. Колись люди бачили світ не тільки очима фізичними, а й духовним зором, завдяки йому вони бачили світ по-іншому. Якщо це бачення зараз було б відкрите, ми б сприймали світ «тонкий», духовний, який населений багатьма категоріями різних духів і серед них, є частина тих, які гармонійно співіснують з нами, так би мовити добрі духи, а є ті, які шкодять і ми їх називаємо злими. Так от, щоб перших приваблювати, а інших – відлякувати і існують ці матриці та схеми, які творять та структурують «поле» в бажаний спосіб».

Дуже багато людей розглядають вишивку, як дозвілля чи оздоблення, втрачаючи при цьому знання, які Всесвіт може передати нам завдяки процесу вишивання. Людина з допомогою голки може вишити собі долю сама. Під час вишивання закладаються у полотно різноманітні програми, які працюватимуть протягом всього людського життя. Вишивання – це не просто розвага, це сакральне спілкування з Вищими силами, які допомагають нам жити, підказують і дають знання!

Юрій Мельничук: «Ми повинні відмовитися від того, щоб розглядати вишивку лише в одній матеріалістичній площині. Бо тоді як можна пояснити ту силу-силенну орнаментів, що існували до появи червоно-чорних хрестикових «брокарівських» узорів?! На жаль, багато людей навіть не думають про це. XXI століття позначилось занепадом знань традиційної вишивки, все перемішалось, було «підрубане коріння», нема розпізнання і розуміння, кому що можна одягати, куди і для чого. Але ми повинні скористатися спадщиною наших предків для того, щоб рухатись вперед по життю, зрозуміти ту космічну прамову, яка закладена в українських вишитих узорах».

Тетяна Дем’яненко, для НЦНК “Музей Івана Гончара”

Share Button

Один відгук

  1. Наталья

    Прекрасная статья “Семантика украинских вышитых рушников” Юрия Мельничука, изданная в журнале “Народное искусство” созвучна моим изысканиям по русским вышитым орнаментам. Ваша коллекция рушников уникальна, собранные знания – важны для сохранения народных традиций украинского и других славянских народов. Спасибо за статью Юрию Мельничук и Татьяне Демьяненко.
    Исследователь древних вышитых орнаментов Бобыкина Наталья Юрьевна, Россия

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгуки
Опитування

Ви писали писанки цього року?

Результати