Колись на одну мелодію українці співали десятки пісень

А ви знали, що в українській пісенній традиції побутує більше текстів пісень, аніж мелодій? Кожен пісенний жанр (наприклад, колядки, веснянки, весільні, козацькі, колискові пісні, тощо) має свій набір мелодій.

“Наприклад, якщо ми беремо колядки і щедрівки, то текстів колядок може бути, скажімо, п’ятдесят штук, а мелодій для них всього десять в кращому випадку, – розповідає Сусанна Карпенко, науковий працівник НЦНК “Музей Івана Гончара” та керівник фольклорного ансамблю “Божичі”. – На кожну мелодію може припадати кілька різних текстів. І те саме відбувається у всіх жанрах. У весільних піснях, наприклад, текстів може бути дві-три сотні, а мелодій всього п’ятнадцять”.

Різні тексти пісень на одну мелодію 

Щедрівка “Шо за гаєм-гаєм, гаєм зелененьким” походить з села Гутище Сосницького району Чернігівської області

Щедрівка “Шо по горі да по гироцці” (с.Гутище Сосницького р-ну Чернігівської обл.)

Під час фольклорної експедиції кожен її учасник прагне записати якомога більше мелодій. Для цього музиканту-фольклористу необхідно знати тексти пісень, які могли побутувати в тому чи іншому регіоні. Нагадуючи виконавцю текст, якщо пощастить, фольклорист може записати ще нечуту досі мелодію.

А буває й по-іншому: одна й та сама пісня в різних селах може співатися на різну мелодію. Текст міг потрапити з одного села в інше й там його могли вже по-іншому мелодично інтерпретувати, залежно від місцевої традиції.

Однакові тексти пісень на різну мелодію

Щедрівка “Як сів Христос да вечеряти” (с.Нікольське Петропавлівського р-ну Дніпровської обл.)

Щедрівка “Сів Сус Христос да вечеряти”; виконує фольклорний ансамбль “Божичі”

Найчастіше трапляється перше явище: коли є багато текстів, які співаються на одну мелодію, – каже Сусанна Карпенко, яка разом зі своїми колегами регулярно їздить в наукові експедиції селами України:

“Це ж по суті музичні формули, які закріпилися за кожним жанром, – вони дозволяють втримувати в пам’яті велику кількість текстів. Бо якби було багато різних мелодій, кожен текст на різну мелодію, то пам’ять так побудована, що вона би не справилася з такою кількістю інформації, а так виходить, що мелодична інформація в меншій кількості закріплює за собою оці всі тексти. В такий спосіб вони тримаються купки, будучи закріпленими за такою ритмо-мелодичною конструкцією”.

Ще існує таке цікаве явище як рефрени, або приспіви, яких досить багато в українських народних піснях. Науковці пов’язують це теж із властивістю пам’яті людини, бо завдяки приспівам люди швидше згадують самі куплети.

“Зазвичай, якщо починаєш запитувати пісню, у якій є приспів (знову ж таки чи це колядка, щедрівка, чи веснянка з приспівом), то виконавці починають згадувати мелодію з приспіву. Вони починають співати приспів, а тоді враз виходять на мелодію куплета. Виходить, що сам приспів через те, що він багато разів повторюється, краще фіксується в пам’яті і тоді він дає можливість швидше згадати весь текст пісні” – пояснює фольклорист Сусанна Карпенко.

Фольклорна експедиція

На світлині науковці музею Івана Гончара Мирослава Вертюк та Сусанна Карпенко готуються до зустрічі з гуртом жінок та чоловіків села Савлуки Малинського району Житомирської області. Дівчата записують слова пісень, щоб за нагоди нагадати їх місцевим жіночкам і віднайти ще нечуті мелодії.

Під запису пісень гурту села Савлуки на Житомирщині

Під час запису пісень від місцевих мешканців села Савлуки на Житомирщині

Експедиція відбулася 23 жовтня 2016 року.

Катерина Качур, НЦНК “Музей Івана Гончара

Share Button

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгуки
Опитування

Звідки ви дізналися про Музей Івана Гончара?

Результати