 |
|
|
ЗАПРОШУЄМО 19 серпня 2010 року о 18:00 на відкриття виставки авторської ляльки
Оксани Смереки-Малик (Львів) «ОКСАНИНА ЛЯЛЬКА» Виставка "Оксанина лялька" – єдина колекція, створена циклами: "Карпатія: дівки, газдині, молодиці", "Князівни і боярині", "Львів'янки – пані та панянки", "Рожеві панни", "Маків цвіт", "Пори року", "Сни серпневого поля" тощо. Майже кожна лялька має своє ім'я і своє "обличчя". Хоч Оксанині ляльки, як і обереги – без облич. А проте вони відрізняються від звиклих народних ляльок-оберегів. Основою ляльки є традиційна мотанка, однак Оксана вимотує її на основі, сама ж каже, що її лялька – це "каркасна мотанка". Ці ляльки дуже динамічні, неначе в русі. Динамічні цілі композиції, де, наприклад, сперечаються дві молодиці, чи дівчата стоять колом в очікуванні танцю, а чи городянки поспішають на каву. Тут навіть не костюми, а самі пози передають характер і типаж, створюють враження живої картини. Колориту додають голівки, а тут вже треба особливого хисту – викрутити очіпок, зав'язати хустку, сплести вінок чи чільце.
Кольори – від яскравих гуцульських мотивів – до бежевих у міських та до білих із сріблом у князівському вбранні, – ніби відбивають українське суспільство з його культурою одягу. Це наче живий театр.
Колір тканини та її фактура – те, з чого починається лялька. Оксана каже, що ніколи не задумує наперед ідеї ляльки – просто бере шматочок тканини, тулить до нього інший – і руки працюють, а матеріал підказує.
З чого створена Оксанина лялька? З підручних матеріалів – обрізків різних тканин, як правило натуральних, залишків біжутерії, які знайдуться у кожної жінки. В пошані – тканини з бабусиної і маминої скрині.
Очевидно, Оксанину ляльку слід трактувати як подарункову. Стільки радості й свята вона акумулює в собі, що хочеться поділитися цим з іншими. Справді. Лялька може служити шляхетним подарунком, на рівні з книжкою. Бо це також – твір.
Скільки часу і як творилася ця перша в житті авторки колекція, яка налічує понад 70 ляльок? За останні чотири місяці, вибухово. Про «вибух» у вкрай напруженому ритмі ділової жінки ви дізнаєтесь на презентації.
Про авторку: Оксана Смерека-Малик – за фахом французький філолог, за посадою – багаторічний директор однієї із львівських загальноосвітніх шкіл, яка цього річ реорганізована у Художній ліцей при Львівській національній академії мистецтв. Писанкарка. Авторка кількох поетичних книг.
Представить авторку її колега по "поетичному цеху" Надія Мориквас, письменниця, головний редактор інтернет-журналу "Річ" (www.ri4.lviv.ua)
Ляльки на сайті "Рукотвори" (http://rukotvory.com.ua/ Нові поезії та писанки на сайті журналу "Річ": http://www.ri4.lviv.ua/index. Вхід на відкриття виставки вільний! Виставка діятиме з 19 серпня по 31 серпня 2010 року щодня, крім понеділка та останнього вівторка місяця, з 10:00 до 17:30.
ВХІД У МУЗЕЙ для дорослих - 15 грн., для дітей та пенсіонерів - 3 грн. Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29.
Їхати: ст.м. "Арсенальна", авт.№24, трол.№38, м/т №№ 406, 470, 520
до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою.
Телефони для довідок: (044) 362-44-62, тел./факс: 288-52-10, 288-92-68.
ЗАПРОШУЄМО
19 серпня 2010 року о 16:00 на відкриття виставки творів зі шкіри народної майстрині
Маковійчук-Гумен Любові Миколаївни «Покутська тобівка»
Виставка, яка відкривається в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» висвітлює творчий доробок відомої майстрині з художньої обробки шкіри на Покутті та Гуцульщині, члена Національної спілки художників України – Маковійчук-Гумен Любові Миколаївни. Народилася Любов Миколаївна 7 жовтня 1962 року в селі Попельники, Снятинського району Івано-Франківської області. В1977 році закінчила з відзнакою середню школу і стала студенткою Косівського тухнікуму народних художніх промислів ім. В.Касіяна, відділу художньої обробки шкіри. Її вчителями були відомі гуцульські майстри М.В.Вінтонюк, І.М.Миклащук, Р.В.Довганюк, Ж.С. , Ж.С.Капінус та член спілки художників К.І.Прощук.
Маковійчук-Гумен Любов є учасником багатьох виставок як в Україні (Івано-Франківськ, Чернівці, Тернополь, Дніпропетровськ, Запоріжжя) так і за її межами (Москва, Німеччина, Італія, Польща). Її вироби із шкіри відзначаються високим мистецьким рівнем, різноманітністю видів і форм: традиційні тобівки, череси, жіночі пояси, прикраси, кептарики, кожушки, обкладинки для книг, картини, нові моделі сучасного одягу. Майстриня в оздоблені шкіряних виробів застосовує більше десяти технік орнаментації, дотримуючись при цьому традиційних форм. Віднайшла вона і свій підхід до матеріалу, розробивши свої схематичні рішення орнаменту.
Відвідувачі матимуть унікальну можливість познайомитися з власною колекцією майстрині та її роботами, які зберігаються в фондах Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, а також із давніми виробами зі шкіри з колекції Національного музею народної архітектури та побуту України та Національного центра народної культури «Музей Івана Гончара».
Вхід на відкриття виставки вільний! Виставка діятиме з 19 серпня по 5 вересня 2010 року щодня, крім понеділка та останнього вівторка місяця, з 10:00 до 17:30.
ВХІД У МУЗЕЙ для дорослих - 15 грн., для дітей та пенсіонерів - 3 грн. Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29.
Їхати: ст.м. "Арсенальна", авт.№24, трол.№38, м/т №№ 406, 470, 520
до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою.
Телефони для довідок: (044) 362-44-62, тел./факс: 288-52-10, 288-92-68.
ЗАПРОШУЄМО
22 липня 2010 року о 16:00 на відкриття персональної виставки заслуженого майстра народної творчості України, художника з народної вишивки та килимарства
Григорія Петровича Гриня
«...І вишите моє життя на ньому»
Виставка, яка відкривається в Талановитий митець Григорій Гринь усе своє життя присвятив вивченню, збереженню та відродженню традиційної вишивки та килимарства Полтавщини. Понад 40 років пропрацював на художньо-виробничому об’єднанні «Полтавчанка», де розробляв ескізи художніх виробів, опираючись в своїй творчості на багатющий археологічний та етнографічний матеріал, який став для нього джерелом створення власних шедеврів. Виставка митця висвітлює унікальні зразки орнаментів вишивки Полтавщини з її неповторним колоритом і різноманітністю технік виконання.
Г.П. Гринь є учасником
Гармонійним доповненням виставки стануть експонати з фондової колекції «Музею Івана Гончара» - давні полтавські рушники та сорочки.
Під час відкриття виставки відвідувачі матимуть унікальну можливість послухати автентичний спів вокального тріо Харківського театру народної музики України «Обереги» у складі заслужених артисток України: Вікторії Осипенко, Олени Шишкіної, Людмили Омельченко. Художній керівник – заслужений діяч мистецтв України композитор Юрій Алжнєв.
Вхід на відкриття виставки вільний! Виставка діятиме з 22 липня по 15 серпня 2010 року щодня, крім понеділка та останнього вівторка місяця, з 10:00 до 17:30.
ВХІД У МУЗЕЙ для дорослих - 15 грн., для дітей та пенсіонерів - 3 грн. Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29.
Їхати: ст.м. "Арсенальна", авт.№24, трол.№38, м/т №№ 406, 470, 520
до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою.
Телефони для довідок: (044) 362-44-62, тел./факс: 288-52-10, 288-92-68.
ЗАПРОШУЄМО
15 липня 2010 року о 19:00 на презентацію альбому «Terra cossacorum»
Альбом «Terra cossacorum»- це спільна робота гуртів “Хорея козацька” та «Гуляй город». Вашій увазі пропонується концерт - у виконанні цих гуртів, а також прозвучать пісні, що увійшли до диску. Ми пропонуємо музичну подорож крізь час до «Тери козакорум» – «землі козацької», знов розгорнути давню мапу і глянути на неї з двох точок зору: крізь фольклор – усну народну творчість, українські пісні у виконанні гурту «Гуляй город», і крізь давню музику у виконанні гурту «Хорея козацька». Обоє гуртів виконують пісні та інструментальну музику, котру учасники ансамблів записали в фольклорних експедиціях чи віднайшли в старовинних рукописних або друкованих джерелах. Обидва погляди гармонійно поєднують сільську та аристократичну музичні культури, щоб дати вам можливість зазирнути в стародавній світ Руси-України одразу через два віконця. Одне з них ренесансне – з пізнішою бароковою ліпниною, інше – дерев?яне вікно козацької хати, з мальованими та різьбленими віконницями.
Учасники презентації: музиканти гурту «Хорея козацька» та «Гуляй город». Ініціатор та меценат проекту Сібеллія Штрак-Ціммерман (Німеччина, Баварія), з підтримкою інших членів баварського клубу «Йозефшталєр-Елєфант». Координатор проекту Вікторія Щербань (Німеччина).
Вхід вільний!
Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29.
Їхати: ст.м. "Арсенальна", авт.№24, трол.№38, м/т №№ 406, 470, 520
до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою.
Телефони для довідок: (044) 362-44-62, тел./факс: 288-52-10, 288-92-68.
ЗАПРОШУЄМО
1 липня 2010 року о 16:00 на відкриття персональної виставки
майстра народного декоративного живопису
Хоми Параски Петрівни
«Цвіт папороті» Виставка, яка відкривається в Творчість майстрині із мальовничого покутського краю є визначним явищем в українському народному образотворенні. Нею вироблена своя власна манера письма, віднайдено неповторний колорит і своєрідне потрактування образів.
Про творчість художниці написано багато нарисів у різних часописах, знято декілька фільмів. Її біографія серед 150 -ти біографій видатних жінок України у книзі професора Степана Геника. Її фантастичні, подібні до казкового цвіту папороті малюнки-квіти, зрозумілі й доступні глядачам будь-якого віку. Картини мисткині були представлені на багатьох виставках в Києві, Каневі, Санкт-Петербурзі, Москві, багато робіт є в музеях і приватних колекціях як в Україні так і за її межами.
Твори Параски Хоми - це свято життєлюбства, справді народне мистецтво, що залишає неабияку радість на серці, відчуття душевної гармонії.
Виставка діятиме з 1 по 18 липня 2010 року щодня, крім понеділка та останнього вівторка місяця, з 10:00 до 17:30.
Вхід на відкриття виставки вільний!
Вхід вільний! Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: (044) 362-44-62, тел./факс: 288-52-10, 288-92-68.
E-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО 26 червня 2010 року
на батьківське обійстя співака Івана Козловського –
до Меморіального музею-садиби в село Мар’янівка
Васильківського р-ну Київської області
«Івана Купала на садибі Івана Козловського» Цього року весь світ відзначає 110-у річницю від дня народження видатного тенора ХХ століття, великого півчого церковно-православної музики, народного артиста, лауреата Шевченківської премії - Івана Козловського. Колискою тенора стало мальовниче село Мар’янівка, що на Київщині. Правду пісні через душу свого села він виніс на вершину світового виконавства. Із українських народних мелодій створив світові шедеври («Кантата про матір», «По садочку ходжу», «Ой у полі озеречко», «Ой співаночки мої» та ін.). В часи, коли українські пісні були заборонені навіть в Україні, маестро дозволяв собі виконувати їх на московських сценах в присутності Сталіна. Незламний дух, вірна любов до України, вірність своїй апостольській місії проросли з гетьманського коріння співака (по материній лінії з роду Косинських), щоб мудро та авторитетно заявити на весь світ: «Співаюча Україна – це її Дух, духовні зерна. Її незалежність». 26 червня в селі Мар’янівка відбудеться традиційне купальське свято, що збере митців, художників, майстрів, співаків, журналістів, а також людей, зацікавлених в українських звичаях та обрядах. У яблуневім саду на обійсті біля садиби І.С.Козловського звучатимуть народні пісні та класичні твори українських композиторів. Дитячі та молодіжні фольклорні гурти з Київщини представлять традиційні купальські обрядодійства за участю відомих гуртів «Рожаниця», «Кралиця», «Троїсті музики», «Дай Боже» та інш. На Співочому полі народними майстрами України будуть проведені майстер-класи (соломоплетіння, гончарство, народна вишивка, лялька-мотанка). На гостей Свята чекатиме козацький куліш та трав’яні чаї, прогулянки на човнах та на возі з музиками, традиційні танці та народний спів, козацький куліш та українські забави.
В рамках свята відбудеться відкриття виставки робіт учасників пленеру «Святині Землі української», що пройшов 16 травня цього року за участі відомих художників. Пленер був присвячений 25-річчю від дня останнього перебування І.С.Козловського в Україні (Куратор - Ірина Гопанчук). 26 червня під час свята на Співочому полі учасниками та гостями фестивалю буде написано спільну картину «Мар’янівська пастораль».
У програмі свята:
Акредитація ЗМІ за тел.: (067) 316-68-79 Як дістатися до Музею-садиби І.С.Козловського:
м.Либідська, маршрут Київ-Гребінка (відправлення з вул.І.Кудрі) Їхати до с.Ксаверівка, поворот на с.Мар’янівка.
На Вас чекатиме мікроавтобус та підвода з музиками. Власним автотранспортом - с.Мар’янівка, Васильківський р-н, Київська обл. (40 км від Києва).
Для довідок: (067) 958-21-44, (044) 229-56-87
ЗАПРОШУЄМО
18 червня 2010 року о 16:00 на відкриття виставки,
приуроченої до 65-ї річниці Перемоги, Року ветеранів
Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. та дня пам’яті І.М. Гончара
“НА ВІЙНІ РЯТУЄ КРАСА – УКРАЇНИ І ЄВРОПИ” графіка, акварель, скульптура Івана Гончара Виставка до дня пам’яті І.М. Гончара – художника, скульптора, етнографа, – відкриває широкому загалу шанувальників маловідомі сторінки його творчої біографії: акварелі і начерки часів війни та скульптурні портрети героїв війни. І.М. Гончар, уже будучи Заслуженим діячем культури і мистецтв УРСР і господарем хатнього музею українських старожитностей, щораз повертався в спогадах до пережитої війни, до тих численних втрат, яких зазнав народ України в 1941 – 1945 рр. Іван Макарович у своїх записах неодноразово зазначав, як трепетно і бережливо жителі поруйнованих європейських міст ставилися до своїх культурних цінностей і з болем констатував: «А ми по своєму невігластву нищимо, продовжуємо нищити…».
Краєвиди Дрездена, Відня, Берліна, Праги, польських міст – це мелодія каменю, зафіксована на папері. Витонченість готичних храмів підкреслено чіткими прорисовками архітектурних елементів, а складні композиції віденських фонтанів – статично-монументальні і динамічні водночас. Округлість форм і плавність ліній в складних переплетіннях тіл і рухів є результатом високої рисувальної майстерності митця.
В акварелях часів війни І.М. Гончар показує себе майстром етюду: композиційно довершені краєвиди – українські та західноєвропейські – вражають точністю відтворення зображень з натури (і це в умовах бойових дій!), а стримана кольорова гамма, плавні переходи від насичених зеленавих і сіро-рожевих до напівтонів – створюють особливий ефект легкості, притаманний акварелі, і, власне, обов’язковий в цій техніці образотворчості.
Особливої уваги заслуговує серія начерків і акварелей, виконаних в с. Давидовка (Східна Слобожанщина) восени 1942 р. Зворушливо-ностальгійні акварелі в колориті українського осоння, начерки хат під стріхами за плетеними тинами і перелазами, – в них туга за рідною домівкою. Власне, уже в цих роботах І.М. Гончар – художник-фронтовик – визначається як майбутній укладач «Живописної України» ХХ ст.
Погруддя героїв війни виконані в перші повоєнні роки в притаманній автору манері портретно-психологічної
Виставка діятиме з 18 червня по 18 липня 2010 року щодня, крім понеділка та останнього вівторка місяця, з 10:00 до 17:30.
Вхід вільний! Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: (044) 280-52-10, 362-44-62, т/ф 288-92-68.
E-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО
10 червня 2010 року о 16:00 на відкриття персональної виставки Надії Омелянівни Химиченко «Від давнини до сучасності» Виставка, яка відкривається в нашому Музеї висвітлює творчий доробок Надії Химиченко. Колекція рушників мисткині охоплює весь колорит обухівського краю. Надія Омелянівна була однією з тих, хто взявся за відродження обухівських рушників із прадавнім вишитим символом «Дерева життя». Недаремно цей рушник став своєрідним ідейним стрижнем всього суспільно-духовного життя Малишкового краю і основою герба міста. Особливе місце на виставці належить також весільним віночкам в її виконанні. Адже український віночок є не тільки окрасою й оберегом,. його називають знахарем душі, бо він здоров’я береже, відгонить усю нечисту силу, надає наснаги і радості, він призначений забезпечувати дівчині надійний захист і справжню красу.
Надія Омелянівна Химиченко народилась 25 вересня 1934 року на Вінничині. Все життя працювала бухгалтером. У 1987 році, після виходу на пенсію, зайнялась художньою творчістю. Розпочала із виготовлення весільних та дівочих віночків, потім захопилась вишивкою, у тому числі й обухівського рушника.
Вона є постійним учасником мистецьких ярмарків у Національному Музеї народної архітектури та побуту України, презентує свою творчість на святах в рідному Обухові, виставляє свої твори за кордоном - у Ризі (Латвія), в Гіфхорні (Німеччина). ЇЇ роботи є в приватних колекціях Росії, Італії, Австрії, США, Польщі, Франції та Англії.
На виставці будуть представлені також зразки давньої обухівської вишивки та дівочі віночки з фондів НЦНК «Музею Івана Гончара».
Вхід вільний! Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: (044) 280-52-10, 362-44-62, т/ф 288-92-68.
E-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО
на концерт хору студентів регентського відділення кафедри музикології
Державної академії керівних кадрівкультури і мистецтв
„АКАДЕМІЯ”
3 червня 2010 року о 16:00
до НЦНК "Музей Івана Гончара"
Хор студентів регентського відділення існує в Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв (м. Київ) з 2003 року. Як навчальний колектив, цей хор вивчає різний хоровий репертуар: обробки українських народних пісень, українська і світова хорова класика, твори різних епох і стилів. В програмі хору шедеври світової музичної класики (В.-А. Моцарт, А. Вівальді), перші виконання віднайдених творів (Максим Березовський, Стеван Мокраньяц). Основну увагу хор приділяє роботі над церковними піснеспівами. Хор бере активну участь у житті Академії та міста Києва. Колектив є постійним учасником міжнародних музичних фестивалів: „Київ-музік-фест”, „Прем’єри сезону”, „Фестивалі духовної музики ім. Димитрія Ростовського (Макарів)”, „Міжнародний фольклорний фестиваль Релігійних псальмів” (с. Лишня); виступав з сольними концертами в Переяславі, Глухові, Каневі, Чернігові, Макарові; брав участь у „Хоровій асамблеї до 260-річчя від дня народження Максима Березовського” (2005), „Глухівських асамблеях. Максим Березовський” (Глухів, 2008) та ін.
Керує хором відомий хоровий
Програма концерту
Тел. 8 (044) 288-80-81; Факс: 280-92-09; http://www.dakkkim.edu.ua; ЛАСКАВО ПРОСИМО! Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: (044) 280-52-10, 362-44-62, т/ф 288-92-68.
E-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО
НА виставку-ярмарок українського народного мистецтва 29 та 30 травня 2010 року з 10:00 до 18:00 на подвір'ї НЦНК "Музей Івана Гончара" Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” вже вкотре запрошує майстрів народного мистецтва на ярмарок на своє подвір’я. І щоразу для відвідувачів і просто для перехожих це стає своєрідним відкриттям – насамперед тому, що тут збираються майстри, які працюють в автентичних народних традиціях. Чимало речей, виставлених на продаж, вражають простотою й гармонійністю, що витворювалися віками й передавалися з покоління до покоління. Незнані сьогодні генії українського ремесла передавали дітям у спадок свій досвід і прозріння, традиції й оригінальні знахідки в технологіях, формах, матеріалах виробів. А поруч із виробами суто традиційними на ярмарку будуть і авторські мистецькі твори, виконані на грунті народних традицій – вбрання, прикраси та вжиткові речі...
Цей ярмарок ще не має широкого розголосу; він не настільки багатолюдний, як, наприклад, ті, що проводяться віддавна в Національному музеї народної архітектури та побуту України. Але тим, хто потрапляє сюди, одразу пригадується батьківщина, пісні рідного села; люди переходять у спілкуванні на українську мову. І часто-густо хапаються за кишені: шкода, не брали більше грошей, не знали, що тут таке є! Та й ціни тут бувають значно нижчі, ніж десь інде – бо ж продає сам виробник.
Тож і нині до Дня Києва тут можна буде оглянути та придбати косівську, васильківську, подільську кераміку; ткані та вишивані речі, виконані різними техніками – у т.ч. весільні рушники; вироби з лози, соломи, бісеру, дерева; килими, витинанки, мальованки, народні картини тощо, а також поспілкуватися з майстрами.
ЛАСКАВО ПРОСИМО! Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: (044) 280-52-10, 362-44-62, т/ф 288-92-68.
E-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО
на Мистецький фестиваль “Кобзарська Трійця” з 21 по 23 травня 2010 року до Національного центру народної культури
"Музей Івана Гончара" Мета фестивалю:
Сприяння подальшому відродженню, розвитку та популяризації традиційного кобзарського мистецтва, залучення молоді до цієї справи. Привернення уваги громадськості до національних традицій, культурно-історичних надбань українського народу. Організація змістовного та пізнавального відпочинку для сім’ї. Цільова аудиторія фестивалю: Не обмежена віком, соціальним та матеріальним становищем та видом діяльності. Від організаторів: Фестиваль буде цікавим кожному, незалежно від віку та виду діяльності, адже нестиме у собі інформацію з глибини віків про одну з унікальних самобутніх ланок національної культури. Кобзарство – це сувора традиція, звичай та незвичайна історія про співців українського народу. В українській культурі з давніх-давен природньо співіснували кобзарство (духовно-мистецька традиція з особливим світоглядом і стилем життя) і бандурництво (світське музикування, поширене серед інтелігенції та селян). У XVII-XVIII ст. мало не в кожній українській хаті були кобзи. Грали на традиційних інструментах козаки й представники української еліти. 1775 року Запорозьку Січ було ліквідовано, і все менше козаків та старшини грали на кобзах, але продовжувала існувати кобзарська духовна традиція – незрячі співці нагадували про козацькі вольності. Надзвичайно високим був моральний авторитет цих мандрівних філософів-митців. Кобзарем міг стати далеко не кожен. Хлопці обирали собі вчителя і від нього протягом 3-4 років навчалися грати й співати, опановували цехові звичаї. Отримавши «визвілку» (склавши своєрідний іспит), молоді кобзарі вступали до братства. Кожне братство гуртувалося довкола однієї з церков повіту і мало свою цехову корогву. Кобзарі мали свою таємну – "лебійську" – мову, таємні пісні, танець і власне бойове мистецтво. Українське кобзарство майже з часів середньовіччя зберегло традицію, що, як показує час, не вдалося у жодній іншій європейській країні. Однак ця традиція досі була втаємничена, сьогодні нею володіє не більше тридцяти осіб у кількох областях України. Живого діалогу співців із народом, що спостерігався ще на початку минулого століття, немає. А електронні засоби музикування нині, здається, витісняють навіть універсальну гітару. Не випадково місцем проведення фестивалю обрали Музей Івана Гончара. Його засновник, скульптор і громадський діяч Іван Гончар, ще з 1960х років приймав у себе кобзарів — зокрема, засновника сучасного Київського кобзарського цеху Георгія Ткаченка. А кобза й ліра з колекції приватного музею Гончара слугували зразками для відродження традиційних кобзарських інструментів Серед братчиків Кобзарського цеху небагато професійних музикантів, зате є лікарі, літератори, художники, мовознавці, історики. Адже кобзарство — це не самовираження митця на сцені, а філософська традиція, своєрідний спосіб життя. Серед учасників фестивалю — режисер Олесь Санін, Тарас Компаніченко, Ярема (Вадим Шевчук), Едуард Драч, Тарас Силенко, Кость Черемський, Юрко Фединський. І, звісно ж, цехмайстер Микола Товкайло, Володимир Кушпет, Михайло Хай та багато інших не менш відомих братчиків Київського та Харківського цехів.
Останніми роками в оновленому музеї уже кілька разів відбувалися мініфестивалі й виставки кобзарських музичних інструментів. Цього разу також експонуватиметься виставка інструментів, фото і архівних матеріалів, а також книг і дисків про кобзарство. У п’ятницю і в суботу з ранку до обіду будуть майстеркласи з таких інструментів: старосвітська бандура, кобза, ліра, торбан. Цехові майстри покажуть охочим, як майструвати кобзу чи ліру, поділяться секретами вибору «музичної» верби чи клена. Вечорами впродовж трьох фестивальних днів відбуватимуться концерти, ще й будуть танці — традиційні українські, у супроводі троїстих музик. Гості переглянуть фільм «Мамай» Олеся Саніна та документальну стрічку Ганни Яровенко «Фієста» про сучасного кобзаря з Черкащини Михайла Коваля.
Розклад роботи
мистецького фестивалю
"Кобзарська Трійця"
21 – 23 травня 2010 року. Приміщення та подвір’я Національного Центру Народної Культури "Музей Івана Гончара" (вул. Івана Мазепи, 29). 21 травня, п'ятниця
22 травня, субота
23 травня, неділя
За детальною інформацією та з пропозиціями звертайтесь: Цехмайстер Микола Товкайло 8 097 432 27 12
Київський Кобзарський Цех www.ceh.org.ua ЛАСКАВО ПРОСИМО! Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: 362-44-62, 280-52-10, 288-92-68
E-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО
22 та 23 травня 2010 року з 10:00 до 18:00
Дітей, батьків, вчителів і вихователів на відпочинок, спілкування, навчання Організатори: Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» Національний музей народної архітектури та побуту України Продюсерська компанія «Ethno Sound»
Цьогорічний Фестиваль відбудеться на терені Національного музею народної архітектури та побуту України в с.Пирогів. 25 дитячих фольклорних гуртів з різних куточків України, близько 200 представників творчих студій та шкіл мистецтв, народні майстри, фольклористи, етномузикознавці, психологи, екологи зберуться на Співочому полі Музею в с.Пирогів.
У рамках дводенної фольклорної програми буде представлено унікальні традиції весняних та літніх календарних свят у їхньому регіональному колориті: веснянки Слобожанщини, Полісся та Наддніпрянщини, гаївки Поділля та Львівщини, кустові обряди Рівненського Полісся, купальські обрядодійства Київщини, Житомирщини та Півдня України. Жива традиція дитячого фольклору, народних ігор та побутових танців від учасників унікальних автентичних гуртів сіл Одещини, Житомирщини та Вінничини.
У програмі Фестивалю:
Глиняні та дерев'яні іграшки, солом’яні й кукурудзяні ляльки, народні ігри, пісні й танці допоможуть дитині відчути гармонію світу в Українській Традиції. Дорослі й малі матимуть змогу доторкнутися до традиційних ремесел, побачити обряди, пов’язані з основними етапами формування та соціалізації дитини. Батьки та вихователі зможуть довідатися про альтернативні методики виховання задля позбавлення дітей шкідливих впливів сьогодення.
Турбота про майбутнє України варта наших зусиль
ПРОГРАМА Всеукраїнського дитячого фольклорного фестивалю «ОРЕЛІ – 2010»
Місце проведення: Київ, селище Пирогів, Національний музей народної архітектури та побуту України. Їхати: від ст.м. Либідська, м/т №№ 156, 172 до кінцевої зупинки.
Телефони для довідок: (044) 229-56-87, (067) 316-68-79, т/ф 280-52-10. E-mail: orelifest@ukr.net
ЗАПРОШУЄМО
на відкриття виставки, приуроченої до 65-ї річниці Перемоги
та Року ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.
“ІВАН ГОНЧАР: ШЛЯХАМИ ВІЙНИ” (графіка, архівні документи)
20 травня 2010 року о 16:00 годині
Дивився без страху смерті у вічі знаючи, що я приречений на життя. Іван Гончар Старший лейтенант Іван Макарович Гончар – митець, який пройшов шляхами Великої Вітчизняної війни як командир взводу зв’язку з перших її днів і до останніх, був поранений. Прикметним є те, що до лав захисників Вітчизни став молодий талановитий скульптор, який перебував на початку омріяного творчого шляху. З перших днів війни Іван Гончар поставив собі за мету вести щоденник, вів його у найнапруженіші або найрадісніші моменти і постійно робив замальовки. На жаль, той перший фронтовий щоденник не зберігся, але меморіальний архів Івана Гончара містить фронтовий щоденник наступних років, листування Івана Гончара з рідними часів війни, На виставці глядачі зможуть побачити графічні аркуші Івана Гончара, які зримо відбивають шляхи контрнаступу радянських військ на Харківському напрямі, фронтові шляхи від Слобожанщини до Галичини, Польщі, Австрії і Німеччини, серію замальовок «Солдати мого взводу». Рисунки та акварелі цієї серії унікальні не тільки своєю документальністю, вони являють зразок високої рисувальної майстерності. А колорит і сюжети українських краєвидів Східної Слобожанщини в техніці акварелі – свідчать про безмежну любов солдата до України. Уже в цих роботах проглядається майбутній укладач сучасної «Живописної України».
У своїх повоєнних спогадах Іван Макарович писав, як вражало його ставлення жителів європейських країн до своїх культурних цінностей. Високі гуманістичні ідеали майстра знайшли втілення не тільки в натурних портретах його однополчан, а й у замальовках численних пам’яток західно-європейської культури.
Відчути атмосферу того тривожного і складного часу у житті нашої Батьківщини допоможуть архівні документи: фото, листи, афіші, газетні вирізки, фронтові посвідки Івана Гончара, більшість яких експонується вперше.
Виставка діятиме з 20 травня до 06 червня 2010 року
щодня, крім понеділка та останнього вівторка місяця, з 10:00 до 17:30
Вхід в Музей: для дорослих – 15 грн.; для дітей, студентів, пенсіонерів – 3 грн. Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: 362-44-62, 280-52-10, 288-92-68
E-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО
на вечір пам'яті Георгія ТКАЧЕНКА
(1898-1993)
бандуриста, художника,
засновника Київського Кобзарського Цеху 5 травня 2010 року о 18:00
до НЦНК "Музей Івана Гончара"
Георгій Кирилович ТКАЧЕНКО народився 5 травня 1998 р. у слободі Глушковій на Курщині, в бідній родині ремісника, з якої виніс щиру й послідовну віру в Бога і любов до музики. Після закінчення у 1917 році Курського реального училища одержав ґрунтовну освіту архітектора: Харківське художнє училище та Московський художній інститут, котрий закінчив 1929 року по майстерні академіка Щусєва, одержавши звання архітектора-художника. У 1993 році Георгія Кириловича не стало, але не пішли в небуття його думи і сподівання, розлетілися по світу його пейзажі, якими нині пишається не одна музейна колекція. І пішли поміж люди його учні, продовжуючи у третьому тисячолітті кобзарську Традицію. Тому той, хто сьогодні, відклавши буденні клопоти, прийде поспілкуватися з творами цієї дивовижної людини, набуде собі частинку вселенського спокою і тонких емоцій живої, майже олюдненої природи. А в давніх думах і історичних піснях, переданих Георгієм Ткаченком, малюється українська епічна історія. Так кобзар і художник, який за життя став духовним Вчителем для багатьох, продовжує спілкуватися з нами - вже з-за порогу Вічності...
У вечорі пам’яті візьмуть участь кобзарі та лірники Київського Кобзарського Цеху.
Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: 362-44-62, 280-52-10, 288-92-68
E-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО
на відкриття історико-етнографічної виставки, приуроченої до 24 -х роковин Чорнобильської катастрофи
“ПОЛІСЬКЕ ТКАЦТВО”
27 квітня 2010 року о 16:00 годині
до Національного центру народної культури
"Музей Івана Гончара" Минає 24 роки з моменту найбільшої техногенної катастрофи сучасності. Поступово спадає радіаційний фон в уражених зонах, відновлюються природні екосистеми. З часом будуть реалізовані програми соціально-економічної реабілітації забруднених територій. Але ніщо не зможе повернути сотень тисяч передчасно згаслих життів, понівечених людських доль. І тим очевиднішою постає нині незворотність втрат у сфері духовних надбань постраждалих мешканців Українського Полісся. Впродовж 17 років порятунком культурних надбань у зоні катастрофи займалася Історико-
Представлені на виставці в Музеї Івана Гончара
На виставці глядачі також зможуть побачити зразки традиційних знарядь виробництва волокна, прядіння та ткацтва: терниця, «тріпачки» для льону, гребені і гребінки, веретена, самопрядки, сукала й витушки, три різновиди ткацьких станів: «кросна» (с. Літвиця Дубровицького району), «пів-верстат» або «став» (с. Великі Кліщі Народицького району), «верстат» (с. Степки Овруцького району).
Мисткині-ткалі ознайомлять з безпосереднім процесом ткання на ткацькому верстаті.
Виставка діятиме з 27 квітня до 16 травня 2010 року щодня, крім понеділка та останнього вівторка місяця, з 10:00 до 17:30
Вхід в Музей: для дорослих – 15 грн.; для дітей, студентів, пенсіонерів – 3 грн. Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: 362-44-62, 280-52-10, 288-92-68
E-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО
на Закриття виставки «Великодня Яворівщина»
23 квітня 2010 року до Національного центру народної культури
"Музей Івана Гончара" Цього року Великодні звичаї та обряди, самобутні мистецькі вироби впродовж двох тижнів презентувала Яворівщина – мальовничий край на Львівщині, який здавна відомий своїми глибокими народними традиціями та самобутнім мистецтвом народних майстрів. Запрошуємо вас ще раз оглянути виставку, пірнути в неповторний дитячий світ яворівської іграшки та ознайомитися з різьбленими виробами, а також вподобати собі чудові яворівські скрині.
Допоможуть Вам рукотворити студенти Художньо-професійного училища №14 міста Яворова.
В програмі заходу:
ЛАСКАВО ПРОСИМО! Вхід в Музей: для дорослих – 15 грн.; для дітей, студентів, пенсіонерів – 3 грн. Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: 362-44-62, 280-52-10, 288-92-68
E-mail: honchar.museum@gmail.com
Молодих дівчат і хлопців, батьків і дітей, дідусів і бабусь – усіх, хто не байдужий до українських традицій ЗАПРОШУЄМО на ВЕЛИКОДНІ ЗАБАВИ 8 квітня 2010 року
з 12:00 до 18:00 до Національного центру народної культури
"Музей Івана Гончара" Цього року на Світлому Великодньому тижні звичай свята презентує Яворівщина – мальовничий край на Львівщині, який здавна відомий своїми глибокими народними традиціями та самобутнім мистецтвом народних майстрів. На відкритті виставки «Великодня Яворівщина» Ви зможете не лише ознайомитися з мистецькими виробами цього краю, але й власноруч спробувати виготовити і розписати яворівську іграшку, вирізьбити тарілку, скриньку, сплести вироби з рогози. А також, щоб все було у Вас гаразд, ковалі запропонують Вам викувати підкову на щастя.
Допоможуть Вам рукотворити студенти Художньо-професійного училища №14 міста Яворова.
Під час свята Ви зможете:
В програмі заходу:
ЛАСКАВО ПРОСИМО! Вхід в Музей: для дорослих – 15 грн.; для дітей, студентів, пенсіонерів – 3 грн. Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: 362-44-62, 280-52-10, 288-92-68
E-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО на Великодній майстер-клас у Музеї Івана Гончара « Не я б’ю –верба б’є, за тиждень - Великдень»
27 березня з 12 до 17 години ЗАПРОШУЄМО ВАС: Великодний кошик складати, «Вербову шутку» в'язати,
Писанки малювати,
Крашанки в цибулинні фарбувати,
Паску випікати і веснянки вивчати.
Всі люблять святкувати Великдень та не всі знають звичаї та обряди наших далеких предків. Завітавши до музею, науковці та народні майстри допоможуть відчути та пізнати все розмаїття традицій святкування Великодня в різних куточках України. Також ви зможете дізнатися про особливості рецептів пасок, виготовлених в різних регіонах України. Відбудеться майстер-клас з вивчення гаївок і веснянок, який проводитиме Марія Пилипчак разом з гуртом «Цвітень». Ми пропонуємо Вам навчитися: - випікати паску (12:30-15:00)
- складати великодній кошик (15:00-15:20)
- декорувати вербову лозу (12:15-16:00)
- навчитися заводити гаївки та співати веснянки (13:00-14:30, 15:30-15:30)
- писати писанки (12:00-16:30)
- фарбувати крашанки в цибулинні (12:00-16:00)
P.S.: Прохання, якщо є можливість, принести з собою курячі яйця, вербові «котики» (лозу), стебла пижма, деревію, материнки, листя барвінку, різнокольорові стрічки.
ЛАСКАВО ПРОСИМО! Вхід в Музей: для дорослих – 15 грн.; для дітей, студентів, пенсіонерів – 3 грн. Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: 362-44-62, 280-52-10, 288-92-68
E-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО 27 березня 2010 року о 14:00
на відкриття виставки
МАРІЇ ХАМАР
«А на тих рушниках Україна моя» до Національного центру народної культури
«Музей Івана Гончара»
Виставка висвітлює творчий доробок Марії Хамар : вишивані рушники, сорочки, серветки, дитячий одяг, в орнаментах яких творчо переосмислюються споконвічні традиції української вишивки. Українська вишивка славиться багатством орнаментики і досконалістю технічного виконання. В колекції рушників Марії Хамар є орнаменти, характерні для різних регіонів України: Поділля, Опілля, Полісся, Волині, Буковини, Покуття, Гуцульщини, Наддніпрянщини. А також рушники, вишиті за трипільськими мотивами, із узорами, характерними для Київської Русі та козацької доби.
Більшість рушників вишиті на домотканому полотні з використанням різноманітних технік: заволікання, занизування, низинки, гладі, настил, набирування, зубцювання, петлевим швом, кривулька, перемітковий шов, штапівка, волові вічка, рушниковий шов, гуцульський кучерявий шов, петлевий шов та інші.
Марія Іванівна Хамар народилася 27 січня 1938 року у с. Бишки Козівського р-ну Тернопільської обл., член Національної спілки майстрів народного мистецтва України з 1993 року. Вона мала ряд персональних виставок: у Львівському Державному університеті ім. Івана Франка – 1985р.; у Львівському музеї народної архітектури і побуту – 1997р., 2005р.; в Бережанському краєзнавчому музеї – 1998р.; в Тернопільському художньому музеї – 2005р., була учасником Всеукраїнських виставок (Київ – 1997, 2000, 2004 рр.) та закордонних (США – 1998 р., Польща – 2002 р., Швеція – 2007 р.)
ЛАСКАВО ПРОСИМО! Вхід в Музей: для дорослих – 15 грн.; для дітей, студентів, пенсіонерів – 3 грн. Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: 362-44-62, 280-52-10, 288-92-68
E-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО 26 березня о 19:00 на
Експериментальну виставу «Cкіфські камені»
Майстерня експериментальної вистави про подорож двох молодих дівчат до міста, в якому зникають пісні, вміння та мови. Виставу створила Вірляна Ткач спільно з митцями України та Киргизстану.
У події беруть участь: Народна артистка України Ніна Матвієнко, а також Тоня Матвієнко, Кенжегуль Сатибалдієва, Айнура Качкинбек кизи, Ліза Шивілова та Оля Данильченко.
Музика у виконанні Нурбека
Пластика – Катя Кольцьо, асистент Надія Соколенко.
ЛАСКАВО ПРОСИМО! Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: 362-44-62, 280-52-10, 288-92-68
E-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО на презентацію книги Любові Безкоровайної «Живим і ненародженим»
18 березня 2010 року
о 16.00 годині
до Національного центру народної культури
«Музей Івана Гончара»
В книзі автор подає новий неупереджений погляд на витоки історії українського етносу, який ґрунтується на аналізі величезного вкладу шукачів істини в історичну науку. В книзі розглянуті:
Любов Безкоровайна народилась перед війною в місті Києві. Батьківське коріння в Київській та Житомирській областях, які з дитинства наповнили її любов’ю до рідної землі.
Маючи вищу технічну освіту і працюючи все життя за фахом, вона в останні
Своїми відкриттями автор
ЛАСКАВО ПРОСИМО! Вхід в Музей: для дорослих – 15 грн., для дітей, студентів, пенсіонерів – 3 грн.
Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: 362-44-62, 280-52-10, 288-92-68
E-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО
10 березня 2010 року о 18.00 на музично-літературний вечір «Якби Ви вчились так як треба, то й мудрость би була своя…»
«Він об’єднав різні покоління однієї нації, закарбував українські традиції, історію,
мову й культуру в найнадійнішому скарбові
людства - у Слові…».
(М.Рильський)
В програмі прозвучать твори Т.Г. Шевченка: «І мертвим і живим», «Великий льох», «Кавказ», «Гайдамаки» (уривки) та інші, а також пісні на слова Кобзаря. У вечорі беруть участь: - козацький фольклорний гурт «Вольниця»;
- український народний хор «Гомін»;
- фольклорний гурт «Левеня»;
- кобзар Тарас Силенко ЛАСКАВО ПРОСИМО! Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: 362-44-62, 280-52-10, 288-92-68
E-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО
дітей та батьків на індивідуальні та колективні майстер-класи
ДО СВЯТА ВЕЛИКОДНЯ! Українські великодні писанки без перебільшення можна вважати “листами до Бога”. В архаїчних символах візерунків на яйці закладалися молитви, побажання та мрії. Довершена єдність форми, кольору і змісту нагадує про одвічну гармонію Всесвіту. З яйця, за міфологічними уявленнями українців, почався світ. Тому писанці завжди надавали особливої святості, вважали, що нею можна забезпечити щастя, достаток, здоров’я і захистити людину від усілякого зла. Знаки сонця, води, вогню, повітря та землі, що в різноманітних комбінаціях та кольорах поєднані на традиційному тлі писанок, свідчать про споконвічну гармонію людини з природою. Через мову писанкових символів можна звернутися до Бога з молитвою про здоров’я, довголіття, побажати гарного урожаю, щасливого одруження, народження дитини. Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” до великодніх свят запрошує всіх бажаючих навчитися розписувати писанки, фарбувати крашанки, до Вербної неділі навчитися виготовляти вербові "шутки". Відвідавши майстер-класи, ви зможете дізнатися про зміст закодованих символів, пізнати регіональні особливості писанкового розпису та навчитися розписувати писанки, використовуючи традиційну орнаментику. Також на майстер-класах будуть представлені кращі збірки писанкових візерунків, навчальні посібники видавництва "Свічадо" (м.Львів) та набори для писанкарства від Малої академії ремесел та етнографії (м.Луцьк).
Розклад майстер-класів з виготовлення великодньої атрибутики:
Вхід в Музей для дорослих – 15грн, для дітей – 3грн.
ЛАСКАВО ПРОСИМО!
Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: 362-44-62, 280-52-10, 288-92-68
E-mail: honchar.museum@gmail.com
в рамках Всеукраїнського дитячого фольклорного фестивалю
«ОРЕЛІ»
ОГОЛОШУЄ Всеукраїнський родинний конкурс великодньої атрибутики та писанок
«Ой нумо, нумо, заплетемо шума»
Теми конкурсу:
Всіх охочих запрошуємо взяти участь у конкурсній програмі «Великодній кошик», що відбудеться 8 квітня 2010 року в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара». Для участі у конкурсі слід підготувати великодній кошик та наповнити його за традицією будь-якого етнографічного регіону України
Умови конкурсу:
В рамках підготовки до конкурсу всіх охочих запрошуємо до НЦНК «Музей Івана Гончара» на майстер-класи з писанкарства.
Довідкова література:
1. Віра Манько «Українська народна писанка». – Свічадо, 2008. 2. Віра Манько «Взірці українських народних писанок». – Свічадо, 2008.
Розклад майстер-класів з виготовлення Великодньої атрибутики
Члени журі конкурсу:
Організатори конкурсу запрошують до співпраці ЗМІ та дитячі видання для розповсюдження інформації про конкурс та інші організації щодо питань підтримки конкурсу
Координатор – Мирослава Вертюк orelifest@ukr.net (044) 229-56-87 (067)3166879
ЗАПРОШУЄМО
12 лютого 2010 року о 18.30 запрошуємо до етноклубу нежонатих тягнути колодку (за викуп!), а жонатих та всіх охочих на сирні вареники та спільну забаву, на танці, на Колодія! Традиційно ”Колодія” або ”Колодку” в Україні справляли цілий тиждень. У понеділок на Масляному тижні сходилися жінки до корчми або до когось у хату і справляли народження Колодія. Клали на стіл сповите в полотно поліно, прикрашали його різнокольоровими стрічками й сухими квітами. Випивали за його здоров’я та співали родильних пісень. Потім перевдягались у відьму, ведмедя, бабу й водили селом ”козла”. Його представляв хлопець у кожусі навиворіт. Під спів він викидав колінця і смішив односельців. У вівторок Колодія хрестили, приспівуючи: ” Щоб такий був багатий, як кожух волохатий”. У середу справляли ”поскребини”, або ”Зноби-баби”. У четвер Колодій помирав. У п’ятницю його ховали, а в суботу — оплакували. Жінки голосили за ним, побивались, що не буде з ким ”волочити колодку”. До того приспівували: Я на тебе, Колодію, Положила всю надію,
А теперка, Колодачу,
Як не бачу, чуть не плачу!
ЛАСКАВО ПРОСИМО!
Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою.
ЗАПРОШУЄМО
на відкриття виставки сучасної ікони з приватної збірки родини Павелків (м.Миколаїв)
«Per aspera ad astrum» («Через терни – до зірок»)
12 лютого 2010 року о 17:00 годині
В Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» буде представлено виставку сучасних ікон сімейної іконописної майстерні «Небо на землі», яку очолює священик Сергій Павелко. Виставка має назву «Per aspera ad astrum» («Через терни – до зірок»).
 На виставці будуть представлені сучасні ікони із творчого доробку майстрів із Миколаєва. Відвідувачі побачать близько 30 робіт. До експозиції увійшли ікони, виконані в різних техніках, зокрема, авторські інтерпретації прийомів українських та зарубіжних іконописних шкіл, сучасна творча ікона.Прагнучи звернути увагу глядача на сучасну ікону, миколаївські іконописці вдалися до нетрадиційного оформлення експозиційної зали. Замість звичного яскравого освітлення на відвідувачів чекає напівтемне приміщення і ліхтарики, якими вони освітлюватимуть експонати. Сутінки символізують матеріальний, смертний світ. Людина своїм духовним зором має осягнути в ньому те, що поєднує її душу зі світлом, побачити у промені світла небесний Образ.
Ідейним центром експозиції є ікона-тондо (коло) «Христос – Ангел Великої Ради» – Христос із крилами у колі Світла з розпростертими обіймами. Ми маємо допомогти Йому йти нам назустріч, без наших зусиль це не можливо. Промінь світла – це рух до вічності, до безсмертя.
Особливе місце на виставці посідають ікони «Богородиця Цілителька» та триптих «Благорозумний розбійник». Іконографія «Цілительки» значною мірою є духовним пошуком майстрів «Неба на землі». Знайшовши інформацію про ікону, що просяяла у 4 столітті у Грузії, але не збереглася, за словесними описами в літературі вони відтворили цей образ. Перед Богородицею предстали святі лікарі, що були відомі в історії церкви. Від давніх, таких, як Пантелеймон та Агапіт Печерський, до нашого сучасника –Св. Луки Войно-Ясенецького. Триптих «Благорозумний розбійник» є зразком сучасного українського іконопису – поєднання канонів та сприйняття Святого Письма сучасною людиною. За апокрифами , благорозумний розбійник – перша людина, що увійшла до раю. Його образ уособлює непростий шлях християнина, котрий прямує до вічності. Людина, що мечем проколює тіло розбійника – образ спокус сучасного світу.
Шукаючи нові засоби виразності, іконописці майстерні «Небо на землі» прагнуть дотримуватися давніх технологій – використовують тільки природні матеріали, а фарби готують власноруч із мінералів та пігментів.
Сьогодні майстри-іконописці бачать своїм завданням допомогти людям глибше зрозуміти істинне значення ікони. На думку керівника майстерні отця Сергія Павелка, ікона в наш час сприймається як окультно-декоративний предмет інтер’єру або фетиш (оберіг) у побутових потребах, які не є духовними питаннями. Для того, щоб відчути первинне призначення ікони, потрібно звершити духовну роботу – вернутися до Господа. «Побутує думка, що в іконі немає нічого нового, вона тільки повторює існуючі канонічні зразки, – каже отець Сергій Павелко. – Насправді ж канон не обмежує, а навпаки – надихає на пошук, на нові звершення в ім’я Христове».
Виставка діятиме з 12 лютого до 12 березня 2010 року
щодня, крім понеділка та останнього вівторка місяця,
з 10.00 до 17.30
ЛАСКАВО ПРОСИМО!
Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: т/ф: 362-44-62, 280-52-10, 288-92-68
тел.: 067-510-67-43 (о.Сергій Павелко)
ЗАПРОШУЄМО
на ОСТРОЗЬКИЙ БАЛ та майстер-класи зі світських європейських танців
початку XVII століття
Століттями світська культура черпала натхнення з культури народної, а одними з кращих ілюстрацій цього симбіозу були музика і танець. Запозичуючи найкраще з народних танців, європейські музиканти й хореографи створили урочисті й веселі, витончені й простакуваті, парні й кругові танці, що століттями виконувались на пишних балах і вечірніх салонах. Театр-студія старовинного танцю «Джойссанс» запрошує на майстер-класи зі світських європейських танців початку XVII ст.
Розклад майстер-класів.
Понеділок 25 січня – Бранль Монтард, Кінський бранль, Бранль Прачок, Офіційний бранль (французькі танці з «Орхезографії» Туана Арбо, 1589 р.)
Вівторок 26 січня – Козацький танець, танець Мартина, Ягелонская алеманда (реконструкції українських та польських світських танців Наталії Скорнякової).
Четвер 28 січня – Проста павана, Дженні збирає груші, Збір гороху (танці з Судових іннів і книги «Англійський вчитель танцю» Дж.Плейфорда, 1650 р).
Початок майстер-класів о 19:00. 30 січня 2010 року «Острозький бал» в етноклубі «Музей Іван Гончара». Початок о 15:00
Вартість вхідних квитків на бал: до 24.01 - 50 грн., з 25.01 - 70 грн., в день балу - 100 грн. Відвідання щонайменше двох майстер-класів є основною умовою допуску на бал. ЛАСКАВО ПРОСИМО!
Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: (044) 229-56-87, (066) 36 50 449; (067) 316 68 79 е-mail:
ЗАПРОШУЄМО
24 січня 2010 року на відкриту лекцію з історії українського шляхетного костюму XVI-XVII століття
Минулої осені театр старовинного танцю «Джойссанс» відвідав історичний фестиваль Terra Heroica, який щорічно відбувається в Кам’янці-Подільському. Багато гуляли містом у костюмах і, звісно, привернули увагу гостей фестивалю. Основне питання, яке переслідувало учасників театру впродовж усього заходу: «А це у вас польські костюми?». «Це вбрання української шляхти» – відповідали вони, на що не рідко отримували категоричну відповідь: «Української шляхти не існувало». Чи це справді так? Чи справді Василь Острозький, Іван Вишневецький, Богдан Хмельницький були «польською» шляхтою? Що носили заможні українці? У що вдягалися міщани й селяни? Який зв’язок між убранством ікон Божої матері і французьким театральним костюмом? Що спільного між угорським, польським, турецьким і українським строєм, і чому XVII ст. названо добою Сарматизму?
На ці та інші питання Ви зможете отримати відповіді під час двогодинної лекції з історії українського шляхетного костюму XVI-XVII ст.
Лекцію читатимуть:
Наталія Скорнякова - керівник театру-студії старовинного танцю «Джойссанс», художник по костюмах з десятилітнім стажем роботи в сфері реконструкції історичного вбрання;
Наталія Кузьменко - конструктор одягу про ТССТ «Джойссанс»; загальний досвід роботи в історичній реконструкції костюму – 4 роки, з них 1,5 роки роботи конструктором одягу в майстерні автентичного костюму «Шляхетний одяг».
Лекція буде проведена з використанням наочного матеріалу та зразків готових костюмів.
ЛАСКАВО ПРОСИМО! Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: (044) 229-56-87, (066) 36 50 449; (067) 316 68 79 е-mail:
ЗАПРОШУЄМО
на закриття зимової частини фестивалю та нагородження переможців і учасників конкурсу «Іде звізда чудна» 19 січня 2009 року о 16 годині
На Йордань фестиваль «ОРЕЛІ» Більше трьохсот робіт з усієї України зібрав родинний конкурс «Іде звізда чудна», що пройшов в рамках фестивалю. Серед представлених на виставці робіт: вертепи, витинанки, ляльки, маски, живопис, графіка, кераміка, вироби з соломи, виконані як в традиційному, так і в сучасному потрактуванні. Впродовж місяця конкурсні роботи дітей-гуртківців мистецьких шкіл і центрів народної творчості гармонійно доповнювали експозицію виставки «Українська різдвяна символіка» з фондів Національного музею архітектури та побуту України та Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара».
У програмі:
Виступ фольклорного гурту «Дай Боже» (16:00)
Вручення нагород переможцям та учасникам конкурсу (16:30)
Завітайте до нас в день свята Водохреща, щоб привітати дітей, батьків та вчителів з перемогою у конкурсі і побажати їм нових творчих злетів.
ВХІД ВІЛЬНИЙ Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: (044) 362-44-62, т/ф: 280-52-10, 288-92-68; е-mail: honchar_museum@ukr.net
ЗАПРОШУЄМО
14 січня 2010 року з 17:00 до 20:00
на святкування Маланки й Василя, на Щедрий вечір та на Старий Новий рік!
Та тримайте його добре, аби він Вам скоро не втік!
З Вами буде дитячий гурт "Світлячок"
черкаську козу водити,
а гурт "Левеня" з Маланкою ходити.
Гурт "Писанка" зі Львова файно буде колядувати,
а "Райгородок" з Вінничини - щедрівки співати.
І щоб не було пусто в хаті,
то гурт "Роксоланія" защедрує Вам
про тернопільську дівку
як гармата...
Не журіться, що не буде де стати –
Буде забава і кличемо Вас щедрувати!
Не сумуйте, що не буде де сісти –
Кличемо Вас пампухи і кутю їсти!
ВХІД ВІЛЬНИЙ ЛАСКАВО ПРОСИМО!
Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: (044) 362-44-62, т/ф: 280-52-10, 288-92-68; е-mail: honchar_museum@ukr.net
ЗАПРОШУЄМО
9 січня 2010 року з 16 до 20.00
на Різдвяну коляду Всеукраїнського дитячого фольклорного фестивалю
«ОРЕЛІ»
Сакральне і таємниче, дзвінке і світле Різдво на Україні. Воно збирає родини з різних кутів, з різних світів на спільну Святу Вечерю, на спільну коляду. Дідухи, Вертепи, витинанки, різдвяні «павуки» та зірки вже декілька тижнів поспіль прикрашають експозиційні зали музею Івана Гончара. Конкурс «Іде звізда чудна» зібрав на різдвяній виставці роботи дітей з усієї України.
Наступним етапом Фестивалю стане спільна різдвяна коляда, що відбудеться в приміщенні Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара». На ній звучатимуть колядки та різдвяні піснеспіви у виконанні дитячих та молодіжних фольклорних гуртів. Народні рукотвори працюватимуть з соломою та тістом, виготовлятимуть традиційні різдвяні маски. Унікальний ляльковий Вертеп буде представлено фольклорним гуртом «Цвітень», а дитячий гурт «Ордана» з Житомирщини представить самобутні різдвяні традиції Поліського краю.
Запрошуємо всіх на кутю, на узвар, на різдвяну коляду!
ВХІД ВІЛЬНИЙ ЛАСКАВО ПРОСИМО!
Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: (044) 362-44-62, т/ф: 280-52-10, 288-92-68; е-mail: honchar_museum@ukr.net
19 грудня 2009 року В українській традиції приготування до Різдва зазвичай розпочинали від Введення (4 грудня). Тоді в кожній хаті плели «павуків», прикрашали житло, пригадували колядки, а молодь вже починала формувати колядницькі гурти. Найменші ж очікували подарунків від Святого Миколая. Запрошуємо всіх бажаючих на спільне приготування до різдвяних свят: навчитися виготовляти вертепні зірки, «павуків», випікати традиційне різдвяне печиво, співати колядки. Денна програма (приміщення НЦНК «Музей Івана Гончара») 15.00 - Відкриття різдвяної виставки із фондів Національного музею архітектури та побуту України та Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» та робіт учасників конкурсу різдвяно-новорічної атрибутики «Іде звізда чудна» 15.45 - Приготування до Різдва (виготовлення різдвяно-новорічної атрибутики за участі народних майстрів) 17.15 - Зустріч із Святим Миколаєм 18.00 - Вистава «Подорож Святого Миколая» у виконанні дитячого фольклорного театру «Левеня» Вечірня програма (приміщення Етноклубу «Музей Івана Гончара») 19.00 - Колядки у виконанні фольклорних гуртів «Царина», «Рожаниця», «Роксоланія», «Многая літа» фольклорний гурт школи мистецтв ім.М.І.Вериківського 19.30 - Спільна коляда (майстер-клас з вивчення традиційних українських колядок). Виготовлення різдвяних зірок, дідухів, витинанок, випікання пряників. 20.30 - Показ сучасного українського одягу лінії «Весня - Літо - 2010» від майстерні автентичного костюму «Шляхетний одяг», дизайнер Людмила Сівцева-Климук 21.00 - 22.00 Етно-рок гурт «ТаРУТА» Спеціальна пропозиція від Етноклубу до свята: цілющі трав’яні чаї, традиційні солодощі та коржі з тертим маком від Петра Гончара
Вхід вільний Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29.
Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: (044) 362-44-62, т/ф: 280-52-10, 288-92-68 http://honchar.org.ua, http://ethnoclub.com.ua е-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО
на вечірi – зустріч із творчими колективами Тема: "Давні пісні і сьогоднішнє їх розуміння" 4 грудня 2009 р. початок о 17 годині У програмі:
Вечір веде керівник гурту "Рідна пісня" Василь Триліс.
ВХІД ВІЛЬНИЙ Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: (044) 362-44-62, т/ф: 280-52-10, 288-92-68 http://honchar.org.ua е-mail: honchar.museum@gmail.com
З нагоди 50-річного ювілею Музею Івана Гончара ЗАПРОШУЄМО ВАС на відкриття Етноклубу "Музей Гончара", створеного, щоб об'єднати прихильників української традиційної культури 12 грудня 2009 року у Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара" (вул. Івана Мазепи, 29) Наприкінці 1950-х років на схилах Дніпра зародився осередок пізнання української історії, традиції, мистецтва - України минулої і майбутньої. Тут збиралося коло однодумців, з'являлися нові ідеї, що переростали згодом у мистецькі течії й наукові звершення; тут кожен мав нагоду пізнати своє коріння, а відтак і себе. Новостворений Етноклуб – це тепла хата для живого спілкування однодумців, зацікавлених українською традицією - і водночас символічне розширення того кола, яке приходило протягом півстоліття до хати Івана Гончара...
ПРОГРАМА
ПРЕС-РЕЛІЗ 50 років від заснування хатнього Музею Івана Гончара – це Заклавши підвалини Музею на власних засадах ще у 1959 році, Іван Гончар до початку 1990-х устиг зібрати безліч неоціненних відомостей, народних мистецьких витворів і документальних матеріалів про українську традицію – і то не завдяки, а всупереч тогочасній державній політиці. Прийшла Незалежність України – а з нею й визнання потрібності його праці. Створений у 1993 році державний Музей Івана Гончара пройшов нелегкий шлях протягом останніх п'ятнадцяти літ, але зумів зберегти головне: відкритість і спрямування на "зворотній зв'язок" з глядачами, майстрами, інформантами. Чи не найяскравіше це виявляється, зокрема, у збиранні й розповсюдженні інформації про народні звичаї, майстрові технології, традиції господарювання...
Святкуючи сьогодні ювілей Музею, ми започатковуємо новий культурно-мистецький проект – Товариство прихильників української традиційної культури "ЕТНОКЛУБ". Тут працюватимуть майстер-класи і студії, проходитимуть лекції, вечірки, концерти та зустрічі з цікавими людьми; тут вирішуватимуться питання втілення в життя мистецьких і наукових проектів, пов'язаних з українською традицією; тут, зрештою, можна буде просто відпочити й поспілкуватися у колі друзів і однодумців.
Захід відбудеться за підтримки Компанії "Воля". ВХІД ВІЛЬНИЙ Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: (044) 362-44-62, т/ф: 280-52-10, 288-92-68 http://honchar.org.ua http://ethnoclub.com.ua е-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЮТЬ на презентацію книги МАРІЯ ПРИМАЧЕНКО 100 статті, есеї, спогади, публікації, присвячені сторіччю Марії Примаченко
(РОДОВІД, 2009)
1 грудня 2009 о 17:00 годині
Видавництво «Родовід» презентує Творчість Марії Примаченко, беззаперечно, складна, багатогранна та самобутня. При знайомстві з цієї книгою читач неодмінно побачить, що кожне нове покоління відкриває у творах справжнього художника щось своє, ті нюанси та відтінки, що з різних причин не були побачені попередніми поколіннями. Кожен з дослідників дивиться на творчість Марії Примаченко крізь призму свого часу та власного характеру.
200-сторінкове видання складається з двох частин. У першій – «ретроспективній» – матеріали розташовано хронологічно, відповідно до їх опублікування в різних газетах, журналах, книгах. Тут можна побачити статті як московських мистецтвознавців Ю. Овсянникова, М. Розанової, Н. Шкаровської, директора Хорватського музею В. Црнковича, так і українських дослідників та діячів В. Данилейка, Н. Веліготської, А. Макарова, О. Найдена, М. Жулинського та багатьох інших. Саме ці матеріали найяскравіше демонструють еволюцію наукових поглядів на творчість мисткині.
У другій частині, яку умовно можна назвати «ювілейною», матеріали згруповано згідно з жанровою або тематичною відповідністю. Тут подані спогади, есеї, філософська та мистецтвознавча аналітика. Марія Примаченко, її великий незбагненний талант, її могутня особистість захоплювала та захоплює дотепер. Для української культури вона є знаковою постаттю, однією з її правдивих ікон. Творчість цієї художниці проростає новими зернами в сучасному мистецтві, дизайні, моді, літературі. І про це пишуть, аналізують філософ Юрій Легенький, живописець Тіберій Сільваші, культуролог Людмила Лисенко, мистецтвознавець Галина Скляренко, літературознавець Тамара Гундорова, а також Дмитро Горбачов, Олена Шестакова, Ігор Диченко та інші відомі українські дослідники.
Збірник "МАРІЯ ПРИМАЧЕНКО 100" багато ілюстрований фотопортретами художниці з музейних архівів та неперевершеними фототворами Юрія Роста. Книга також включає багато репродукцій творів мисткині, що зберігаються в музейних та приватних колекціях України. Дизайн та художнє оформлення створив відомий харківський дизайнер, який працює й викладає в Москві, Євген Табориський.
Найновіше видання РОДОВОДУ "Марія Примаченко 100" є своєрідним акордом закриття Року Марії Примаченко в Україні. Отже, додатково спонукає до нових роздумів, нових проектів, які б гідно презентували ім’я великої української мисткині.
РОДОВІД видавництво Олена Осипчук (044) 2894829; (067) 4044402 rodovid@ln.ua
ЛАСКАВО ПРОСИМО! Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол. №38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою.
ЗАПРОШУЮТЬ
на історико-документальну виставку
"МИ ЗВИНУВАЧУЄМО!" ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ – ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 26 листопада – 5 грудня 2009 року
На виставці представлені документи вищих партійних та державних органів влади, які свідчать про їх свідомі дії, спрямовані на організацію Голодомору, та їх повну обізнаність з ситуацією на місцях. Творцями Голодомору названо Сталіна, його найближче оточення в Москві та їх помічників в Україні. Виставка складається з вступної частини, у якій показано загальне ставлення більшовицького режиму до України, та кількох тематичних блоків. У першому блоці розкривається непомірність і абсурдність планів хлібозаготівель, насамперед, для упокорення та знекровлення села. Розглядаються насильницькі методи колективізації, яка викликала опір народу. Його форми і зміст висвітлено в другому блоці. Терор режиму на початку 30-х років є темою третього блоку. Передусім, тут йдеться про репресивне законодавство та масові арешти, депортації, сфабриковані судові справи.
Виставку присвячено подіям 1932-1933 рр., розгортанню Й.Сталіним війни проти селян, яка набула форм терору голодом. Запровадження режиму "чорних дощок", заборона поширення інформації про голод, запровадження паспортної системи разом із заборонами на виїзд за межі України, офіційна відмова приймати допомогу голодуючим від Міжнародного Червоного Хреста і й інших благодійних організацій – усе це є ознаки геноциду та прямі докази зумисності Голодомору. Помилково думати, що голод своєю кістлявою рукою душив лише українське село – люди сотнями помирали на вулицях українських міст.s
Важливим доказом зумисності Голодомору є свідчення очевидців. Вони складають окрему змістову частину. Дуже непростим є питання про загальну кількість жертв Голодомору. Однак демографічні втрати викликають палкі дискусії, пропонуються різні методики підрахунків. Автори виставки – доктор історичних наук В. Борисенко, В. Даниленко, С.Кульчицький, В. Марочко, Р. Пирог і кандидат історичних наук Л. Гриневич – прагнули звернути увагу відвідувачів на найочевидніше – величезний дефіцит населення України при зіставленні переписів населення 1926 та 1937 рр. – при одночасному збільшенні за цей час населення Росії та Білорусії.
У 2006 р. Верховна Рада прийняла закон про визнання Голодомору геноцидом, проте до цього часу в суспільстві є сили, які опираються поширенню правди про ті страшні події. Україна мусить зробити все, щоб пам'ять про невинно згублених збереглася довічно. Саме тому фінал виставки тісно пов'язане з проблемами сучасності, боротьби за визнання Голодомору б геноцидом, формування політики пам'яті про страшну трагедію, яка не може бути забутою.
Виставка працює щодня, крім понеділка, з 10.00 до 16.30
ЛАСКАВО ПРОСИМО! Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол. №38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Тел. для довідок: (044) 288-92-68, 288-54-19. E-mail: honchar.museum@gmail.com
ЗАПРОШУЮТЬ
на відкриття
Другого Всеукраїнського Фестивалю-конкурсу "Відродження льонарства та народних художніх промислів України «ЛЬОН-ФЕСТ»", яке відбудеться 25 листопада 2009 року о 10 годині у виставкових залах Експоцентру Київської єпархії УПЦ (Київ, Залізничне шосе, 3; біля ст.м. "Либідська")
Всеукраїнський фестиваль «Льон-Фест» започаткований у 2008 році з метою привернення уваги держави і суспільства до збереження, відродження і розвитку льонарства та народних художніх промислів; забезпечення спадкоємності самобутніх традицій народної культури, підвищення рівня духовності українського народу, підтримки вітчизняних товаровиробників і підприємців у сфері виробництва та реалізації високоякісних товарів з льону. Фестиваль проходитиме у формі конкурсних показів колекції з льону ? 25 листопада, а також виставки-ярмарку тканин, одягу, домашнього текстилю, прикрас, фурнітури, сувенірної продукції з льону, унікальних книг, ікон та творів народного мистецтва – 25, 26, 27 листопада.
Голова журі конкурсу – відомий художник- модельєр, Лауреат Державної премії РФ, член-кореспондент Академії мистецтв РФ, професор В’ячеслав Зайцев.
Організатори Фестивалю: Компанія "КОТТІ-Льон" (Керівник – дизайнер Тетяна Цуканова) та Всеукраїнський благодійний фонд "Живодайне джерело" (директор Алла Тарасевич).
Співорганізатори: Синодальний відділ "Церква і Культура" Української Православної Церкви; Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара"; Київська міська громадська організація "Студія Парадіз"; редакція журналу "Аленка + Сережка"; журнал "Моя сім’я"; Міжнародна громадська організація "Жінка третього тисячоліття".
Камертоном фестивалю стане виступ Народної артистки України Ніни Матвієнко.
ЛАСКАВО ПРОСИМО!
ОГОЛОШУЄ
Всеукраїнський родинний конкурс різдвяно-новорічної атрибутики та вертепів
«ІДЕ ЗВІЗДА ЧУДНА»
Одним з найсокровенніших свят річного календаря в Україні споконвіку вважалось Різдво. В кожній українській родині вже з грудня місяця починали співати колядки, виготовляли дідухи, плели різдвяних павуків, готували вертепи. Сьогодні цей пласт культури має стати одним із засобів, що відновить родинне спілкування через звичаєву культуру і дасть можливість дітям разом з батьками доторкнутись до сакральних традицій Різдва. Мета конкурсу - залучити дітей та українські родини до вивчення та пізнання традиційних різдвяно-новорічних свят за допомогою засобів народного мистецтва.
Теми конкурсу:
Умови конкурсу:
Матеріали, що приймаються до участі у конкурсі повинні бути підписані: назва твору, інформація про автора (ПІП, вік, місце навчання, поштова адреса за місцем проживання, контактний телефон).
Довідкова література:
1. Олександр Курочкін «Українські новорічні обряди: «Коза» і «Маланка» (з історії народних масок). - 1995.
2. Ольга Вербенець, Віра Манько «Обряди і страви Святого вечора». – Свічадо, 2008.
2. Йосип Федас Український народний вертеп. – Наукова думка, 1987.
3. Радуйся, земле, коляда йде. – Смолоскип, 2000.
Запрошуємо Всіх бажаючих до НЦНК «Музей Івана Гончара» (м.Київ, вул.Івана Мазепи, 29) на відкриті майстер-класи з виготовлення дідухів, різдвяних павуків, вертепних масок, вертепних зірок, різдвяних масок, вертепів, витинанок, а також на відкриті семінари-практикуми для керівників художніх та мистецьких студій та вчителів малювання загальноосвітніх шкіл. Теми семінарів: «Українські традиції соломоплетіння: різдвяна атрибутика», «Народні Вертепи на Україні», «Різдвяна витинанка». Майстер класи та семінари відбуватимуться з 02 по 19 грудня 2009 року. Участь у семінарах за попереднім записом.
Члени журі конкурсу:
Організатори конкурсу запрошують до співпраці ЗМІ та дитячі видання для розповсюдження інформації про конкурс та інші організації щодо питань підтримки конкурсу
ЗАПРОШУЄМО на відкриття виставки "Українське весілля: обрядова атрибутика"
17 вересня 2009 року
о 17 годині у приміщенні НЦНК "Музей Івана Гончара"
Виставка "Українське весілля" продовжує тему розвитку людських взаємин в українській народній традиції: першою була тема "А ми, серце, кохаймося...”. Після періоду знайомства і кохання молодих людей настає закономірний етап створення родини, який розпочинається весіллям. Весілля готувалося нашими предками споконвіку заздалегідь із залученням значних матеріальних та духовних ресурсів. Про це свідчить і весільне вбрання, яке є найбагатше та найпишніше за колоритом, матеріалами, оздобленням, і використання великої кількості рушників, без яких не обходилось українське весілля в усі часи. Це також багата, різноманітна кухня. Але найбагатшою є також і духовно-змістова частина весілля, яка простежується у піснях, побажаннях молодим на щастя та багато іншого.
Приготування до весілля були тривалими й ретельними. За кілька років до судженого дня починали готувати посаг для молодої, в деяких землях України ще від народження дівчинки. Особлива увага приділялася створенню ритуальних тканин – тканих та вишитих рушників, які наречена мала виготовити власноручно. Це мало особливе значення, оскільки дівчина як хранителька майбутнього домашнього вогнища якнайкраще могла "програмувати" на полотні спільну подружню долю. Важливим був також у весільному обряді одяг. Це найкраще і найпишніше оздоблене вбрання, для якого купувалися і підбиралися найдорожчі матеріали.
Весільний обряд, який триває тиждень, складається з різних ритуалів. Серед них – вінкоплетення, завивання гільця та багато інших. Але найсокровеннішим, кульмінаційним моментом у таїнстві шлюбу є ставання молодят на рушник і благословення їх батьками на щасливе подружнє життя.
На виставці експонується весільне та святкове вбрання різних земель України, рушники, святковий посуд, меблі, фотоархівні матеріали, живопис та ін.
Виставка діятиме з 18 вересня до 16 листопада 2009 року
щодня, крім понеділка та останнього вівторка місяця, з 10.00 до 18.00 ЛАСКАВО ПРОСИМО! Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: (044) 362-44-62, т/ф: 280-52-10, 288-92-68; е-mail: honchar_museum@ukr.net
ЗАПРОШУЄМО на майстер-клас у програмі фольклорного фестивалю "ОРЕЛІ"
"Традиційні головні убори українських жінок" 4 вересня 2009 року
з 14.00 до 17.00
у приміщенні НЦНК "Музей Івана Гончара"
Головні убори кожного народу світу становлять особливий інтерес. Вони вирізняються великим розмаїттям за формами, колоритом, використанням матеріалів, що зумовлено віковими, соціальними, майновими, кліматичними та обрядовими особливостями. Окремо серед головних уборів українських жінок виділяються дівочі вінки та вінкоподібні убори. Дівчатам дозволялося носити зачіску неприкритою, на відміну від заміжніх жінок, та прикрашати її квітами і стрічками. У весільних вінках вживали квіти з тканини, паперу, пір’я тощо, вовняні кульки, намистини, бісер, лелітки. За давніми віруваннями, весільний вінок повинен був зберігатися в родині як запорука щастя, гармонії подружжя. З часів введення християнства на наших землях жінки по весіллі прикрашали своїм вінком та букетом нареченого образ Богородиці у кіоті... Простіші, більш буденні варіанти дівочих уборів передбачали прикрашання голови стрічкою, за яку при бажанні закладалися пучки квітів – ззаду, чи з боків, над вухами.
Наприкінці весілля, коли відбувався обряд покривання, на молоду одягався жіночий головний убір, що відділяло веселе, безтурботне дівоцтво від жіночої долі. Одним із найдавніших таких елементів вважаються намітки – головні убори рушникового типу з прикрашеними тканням, або шитвом кінцями, обруси, плати прямокутної форми, які вже пізніше трансформувалися у простіші в користуванні прямокутні та квадратні хустки. Намітки були довжиною до 7 або й більше метрів. Найдорожчі з привізного шовку, майже невагомі. Власне такі намітки були імітацією коштовних заморських паволок, які були доступні заможним верствам. В зимовий час вони могли поєднуватися з хутряними шапками. У селянському побуті намітки ткалися з тонкого льону, мали розріджену фактуру. Таке полотно називалося серпанком і досить високо цінувалося. Кожен регіон України мав свої способи вив’язування наміток. Найдовше вони побутували і найбільше збереглися на Поліссі.
...Процеси глобалізації виявляються у різних сферах життя. В одязі особливо. Часу на вив’язування наміток немає. І на заміну складним, цікавим уборам приходять прості у вжитку хустки квадратної форми. Початок свій вони ведуть від моди на ношення перських шалей та хусток, які поширились в Російській імперії завдяки мануфактурам француза Гійома Луї Терно (200 років тому). Тернові хустки названі якраз на його честь, і не мають нічого спільного з рослиною терном. Це фабричні вироби з тонкої вовни з квітковим, або східним малюнком “в огірки” (“турецький”), який наносився на тканину за допомогою вибійки. Вибійчані хустки імітували набагато дорожчі перські, індійські шалі, виготовлені вручну за допомогою багатоколірного жакардового ткання, батика, або вишиття.
На майстер-класі в НЦНК "Музей Івана Гончара" своїм досвідом виготовлення головних уборів, а також вив’язування наміток та хусток поділяться наукові працівники з Національного музею народної архітектури та побуту України, Музею українського народного декоративного мистецтва, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського, а також пані Віра Наконечна (м. Філадельфія, США), мисткиня, яка займається реконструкцією українського народного вбрання і зокрема головних уборів у діаспорі.
ВХІД ВІЛЬНИЙ ЛАСКАВО ПРОСИМО! Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: (044) 362-44-62, т/ф: 280-52-10, 288-92-68; е-mail: honchar_museum@ukr.net
ЗАПРОШУЄМО на відкриття Всеукраїнського дитячого фольклорного фестивалю "ОРЕЛІ" – Нагородження
переможців конкурсу
та відкриття виставки дитячих малюнків "Гуси,
гуси, лебедята, візьміть
мене на крилята"
24
серпня 2009 року
у приміщенні та на подвір'ї НЦНК "Музей Івана Гончара" Всеукраїнський дитячий фольклорний фестиваль "Орелі", започаткований у 2008 році, має на меті впровадження кращих здобутків української етнопедагогіки в сучасний виховний простір. Цьогорічний
фестиваль відбудеться
в кілька етапів.
Його відкриттям стане
виставка дитячих
малюнків-ілюстрацій
до народних казок, обрядів,
забавлянок, лічилок
тощо. День відкриття
Фестивалю буде присвячено
двом темам: дитячому
малюнку та фольклору.
У
програмі заходу:
12.00 – відкриття Всеукраїнського
дитячого фольклорного
фестивалю "Орелі
– 2009" ) за участі
дитячих фольклорних
гуртів – подвір’я
Музею Івана Гончара.
12.45
– 13.30 – огляд
виставки дитячих малюнків – виставкова зала Музею
Івана Гончара.
11.00
– 15.00 – майстер-класи
та художні майстерні
для дітей за участі
художників та майстрів
народної творчості: малювання на папері,
полотні, асфальті, розпис
на склі, розпис хатинок
традиційними орнаментами,
петриківський розпис,
соломоплетіння, пташки
з глини й тіста, свищики,
витинанки, вироби з
кукурудзиння, виготовлення
та розпис кераміки,
виготовлення ляльки
з сіна, квітів, кукурудзи;
майстер-класи гри на
сопілці, дводенцівці,
окарині – подвір’я
Музею Івана Гончара.
15.30
– 16.30 – нагородження
переможців конкурсу за участі відомих художників-ілюстраторів,
майстрів народної творчості,
казкарів.
17.00
– 19.00 – традиційні
народні танці.
На
території Фестивалю
відбудуться також ярмарок
літератури для дітей
та виставка-продаж
робіт майстрів народної
творчості.
ВХІД ВІЛЬНИЙ ЛАСКАВО ПРОСИМО! Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. Їхати: ст.м."Арсенальна", авт.№24, трол.№38 до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою. Телефони для довідок: (044) 362-44-62, т/ф: 280-52-10, 288-92-68; е-mail: honchar_museum@ukr.net
ЗАПРОШУЄМО на свято ІВАНА КУПАЛА НА САДИБІ ІВАНА КОЗЛОВСЬКОГО 12 липня 2009 року з 12.00 до 20.00 на
батьківське обійстя
співака Івана Козловського
–
до Меморіального музею-садиби, с. Мар’янівка Васильківського р-ну Київської області (40 км від Києва) …Здається, що за якусь мить на порозі виросте міцна і граціозна постать маестро, який у свої 90 вражав витонченістю жестів, філософською глибиною думки, свіжістю і молодістю чаруючого голосу. Видатний
тенор XX століття Іван Козловський
у своєму житті гармонійно поєднав
дві пісенні культури: народну
та класичну. Виконуючи провідні сольні
партії на сцені Великого театру, він незмінно
щороку повертався до Мар’янівки, де народився
і провів своє дитинство, щоб заспівати
з односельцями народну пісню, доторкнутися
до природи батьківської землі, отримати
від неї благодатну силу.
Свято, що відбудеться
12 липня в музеї-садибі, поєднає дві культурні
грані життя і творчості Івана Семеновича.
Відкриє його Народна хорова капела "Дніпро"
Київського національного університету
ім.Т.Шевченка, бо саме в стінах університету
свого часу відбувся творчий дебют Співака.
Духовна музика українських композиторів
(О.Кошиць, К.Стеценко, Б.Березовський,
В.Бортнянський) прозвучить у мар’янівському
храмі Пресвятої Богородиці.
Світлини
в садибі зберегли пам’ять про те, як
Іван Семенович разом з мар’янівськими
дівчатами водив танки і співав купальські
пісні. Сьогодні, в час, коли природа набуває
найбільшого розквіту, а садиба Співака
потопає в цвіті мальв, зелені яблуневого
саду та плакучих верб, ми вшановуємо пам’ять
Івана Козловського. Народна пісня, духовна
музика, український романс і зрештою,
опера – жанри, вилиті голосом та душею
видатного співака України.
У програмі свята:
ЛАСКАВО
ПРОСИМО!
Адреса Меморіального музею-садиби І.С.Козловського: с.Мар'янівка, Васильківський р-н, Київська обл. Їхати: від ст. м.Либідська, м-т Київ–Гребінки (відправл. з вул.І.Кудрі) – 40 хв. до с.Ксаверівка (поворот на с.Мар’янівка). На
Вас чекатиме мікроавтобус
та підвода з музиками.
Телефони
для довідок: (044) 229-00-87, 288-54-19; е-mail: honchar_museum@ukr.net
ЗАПРОШУЄМО
на відкриття виставки Народне мистецтво Львівщини з колекції Музею народної архітектури та побуту у Львові 16 червня 2009 року о 17.00 у приміщенні УЦНК "Музей Івана Гончара"
Виставка ознайомить відвідувачів з народним мистецтвом Львівщини. Ткацтво, килимарство, вишиття, гутне скло, гончарство, різьблення, плетіння – ці та інші види народного мистецтва, здавна поширені по всій території України, на Львівщині набули своїх яскравих, самобутніх рис. Етнографічно-типологічні межі Львівщини охоплюють рівнинну частину Львівської області (Сокальський, Радехівський, Бродівський, Жовківський, Яворівський, Кам'янко-Бузький, Буський, Городоцький, Мостиський, Пустомитівський, Миколаївський, Золочівський, Стрийський, Самбірський, Дрогобицький р-ни) та північну частину Старосамбірського району, заходу Тернопільської обл. (Зборівський, Бережанський, Монастирецький р-ни), Рогатинський, Калушський, північну частину Долинського, північно-західну частину Галицького районів Івано-Франківської обл.
Народне вбрання кінця ХІХ – середини ХХ століть якнайкраще змальовує естетичні, морально-етичні та звичаєві норми місцевого люду. І кожна біла вишита сорочка, яка є основою народного вбрання, – це індивідуальний витвір, що підпорядковується традиційній культурі з чітко зазначеними межами. Строга, чорно-біла графічна вишивка Сокальщини; яскрава, кольорова Яворівщина та багата різноманітністю барв Жидачівщина, де яскраві доповнюючі кольори підпорядковуються і урівноважуються ведучим бордово-чорним кольором. На виставці представлені експонати, які є типовими для даного локального регіону. Це святкове вбрання, різне за часом виготовлення, за статтю та віковою належністю.
Гончарство Львівщини представлене розмаїтими виробами знаних і невідомих майстрів. На межі ХІХ – початку ХХ століть у Галичині існувало 820 гончарних осередків. Кожен з них на базі традиційних засобів виробляв свої оригінальні форми та техніки декору. Широкий асортимент виробів – кахлі, горщики, глечики-збанки, миски, макітри, друшляки, ринки, пампушниці, колачі, вазони, іграшки-свистунці та тарахкальця-"хихички" – до сер. ХХ ст. почав зменшуватись, орієнтуючись на найбільш вживані, а згодом і на сувенірні форми...
Важливу групу виставкових експонатів становлять також традиційні дитячі іграшки, серед яких виділяються яворівські. Їх виготовляли з явора, липи, осики, верби, сосни, рідше – бука і груші. Це коники, пташки, тарахкальця, колиски, лялькові меблі, посуд, музичні інструменти. Декоративно-емоційні якості іграшок підсилює розпис на природному тлі дерева...
Народне декоративно-вжиткове мистецтво Львівщини, яка є значною територією Галичини, – явище не лише яскраве, а й глибоке за своїми традиціями, джерелами, різноманітне за видами і формами. Це світ, таємничий у своїх образах і привабливий для сучасного глядача.
Виставка діє з 16 червня до 19 липня 2009 року
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 |
Український центр народної культури
"Музей Івана Гончара" до Фестивалю української епічної традиції "КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ – 2009" |
|
Український центр народної культури
"Музей Івана Гончара" |
|
Розклад фестивалю
української епічної традиції «КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ» |
 |
Український центр народної культури
"Музей Івана Гончара" |
|
Український центр народної культури
"Музей Івана Гончара" |
6 травня 2009 року, Середа, 15:30 - 17:00
Плекальня "Традиційна лялька" від Оксани Цюпи.
6 травня 2009 року, Середа, 16:00 - 18:00
Лекція "Жіноче начало в українській вишивці" від Юрія Мельничука.
7 травня 2009 року, Четвер, 15:00 – 16:30
15:00 - 16:30 – колискові для немовлят (від народження до 2 років) та для вагітних мам
16:30 - 18:00 – забавлянки для дітей від 2 до 5 років
|
Український центр народної культури
"Музей Івана Гончара" |
|
Український центр народної культури
"Музей Івана Гончара" |
| Міністерство культури і туризму України - Головне управління культури і мистецтв Київської міськдержадміністрації - Національна спілка художників України - Національна спілка майстрів народного мистецтва України - Українське керамічне товариство - Український фонд культури - Національна академія наук України - Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України - Музей українського народного декоративного мистецтва - Полтавський краєзнавчий музей - Національний музей народної архітектури та побуту України - Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному - Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів - Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» |
|
Український центр народної культури
"Музей Івана Гончара" |
 | |
| Український центр народної культури "Музей Івана Гончара" |
|
Український центр народної культури "Музей Івана Гончара" |
|
Український центр народної культури "Музей Івана Гончара" |
|
Український центр народної культури "Музей Івана Гончара" |
до Українського центру народної культури
"Музей Івана Гончара"
Чому книга названа: “Солоний гопак”? В.Петущак відповідає: "Відлік усіх земних висот ведеться від умовної нульової позначки ? рівня моря. Хто ходив під вітрилами, знає достеменно: цей рівень безкомпромісно визначає твою власну висоту й людську сутність".
"Яким би далеким не був берег, ніколи не відчуваю себе безпорадною піщинкою, що загубилася в безкрайніх просторах. Ніколи, навіть у важких штормах, не сприймаю океан ворожою силою, якій маю протистояти. "Ось мій всесвіт!", ? думаю, виходячи на палубу своєї "Лелітки", що завзято витанцьовує серед хвиль десь посеред синього безмежжя... Цей танець ? як наш український гопак ? то грайливий і ніжний, а то несамовитий і шалений... Гопак під вітрилами, солоний, як океанські хвилі. Хто хоч раз спробував, що воно таке, довіку буде прагнути виконання "на біс"!.."
| Міністерство культури і туризму України - Головне управління культури і мистецтв Київської міськдержадміністрації - Національна спілка художників України - Національна спілка майстрів народного мистецтва України - Українське керамічне товариство - Український фонд культури - Національна академія наук України - Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України - Музей українського народного декоративного мистецтва - Полтавський краєзнавчий музей - Національний музей народної архітектури та побуту України - Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному - Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів - Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» |
з державних і приватних колекцій (до 100-літнього ювілею славетного подружжя одного з найдревніших гончарних родів
|
Український центр народної культури
"Музей Івана Гончара" |
| Український центр народної культури "Музей Івана Гончара" |
Хай життя, коротке, ніби спалах,
Вміститься в зерниночці малій, –
Лиш би тільки впало й проростало
Колоском для рідної землі
| |
Український центр народної культури "Музей Івана Гончара" |
Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні |
 Програма імені Фулбрайта |
|
Адреса проведення семінару: УЦНК «Музей Івана Гончара», вул. І. Мазепи, 29, м. Київ.
|
Український центр народної культури "Музей Івана Гончара" З нагоди 98-ї річниці від Дня народження Івана Гончара |
| |
Український центр народної культури "Музей Івана Гончара" |
| |
Український центр народної культури "Музей Івана Гончара" |
|
