Рушники

Оберіть підрозділ:

Полтавщина

Вишиті “гачком”, “ланцюжком” 

Рушникові шви

Інші шви

Найстаріші рушники Полтавщини

Рушники Східного Поділля

Слобожанщина

Чернігівщина

Обухівський район Київщини

Черкащина

Лівобережна Черкащина

19 відгуків

  1. Алла

    Доброго дня! Чи можна побачиті у вас рушники,вишиті на могилу?

  2. Ірина

    Доброго дня!
    А скажіть будь ласка, чи у рушників витримано якесь певне співвідношення між вишитими частинами і невишитим білим полем посередині ? Чи є такі, що біле поле займає менше третини рушника, чи може, це взагалі не принципово? (Особливо цікавлять рушники Полтавщини і Слобожанщини, вишиті білим.)

  3. Iрина

    Добрий день! У нашому мiсцевому музеї (Харкiв.обл.) я надибала два цiкавi рушники, вишитi на червоному полотнi -кожен з чорними мереживами, з вишитим хрестом, а на одному з них є також рядки чисел, причому цi числа вишитi у дзеркальному вiдображеннi! Я так зрозумiла, що то рушники для похорон, але для чого вони конкретно? Чи ви щось знаєте про таке?

    • Адміністратор сайту

      Доброго дня, Ірино.
      “Кумачеві” рушники (вишиті на червоному полотні) – це традиція Слобожанщини. Чорне мереживо – ознака поминальних рушників, їх вивішують в хаті в поминальні дні: Святий вечір, три перші суботи Великого посту, проводи, Тройцю, Спаса, Дмитрову суботу.

  4. Анастасія

    Доброго дня, за давніми традиціями на весілля вишивали 40 рушників. Шукала в інтернет, в книгах, ніде не можу знайти повну інформацію для чого саме вишивався кожен рушник. В основному описують 5. Для чого або для кого інші 35 рушників?

    • Адміністратор сайту

      Доброго дня, Анастасіє, перепрошуємо за таку довгу затримку з відповіддю. Не помітили ваш коментар вчасно, проте сподіваємося, що вас інтерес не згас.

      Відповідь така: 40 цифра умовна і символічна, означає вона не точну кількість, а те, що рушників має бути багато. На весіллі використовують не 1 чи 2, а десятки рушників, у кожному регіоні своя кількість. Дослідниця Софія Терещенко на поч. ХХ ст. в Київській губернії зафіксувала використання 20 рушників. Але є області (наприклад на Поділлі) де перев’язують усіх учасників весілля, але це, як правило, не вишивані, а ткані рушники. Заздалегідь натикали великий моток полотна, який після остаточної домовленості про весілля розрізали – це обряд “торочини”.

      А в сучасному весільному обряді найважливіше мати такі рушники: рушник для благословення (на який діти мають стати навколішки), його батьки вдома використовують (і вдома лишають), також можна мати ще один для благословення в церкві; 2 рушники на вінчання, на образи; рушник яким в’яжуть руки молодим; рушник під коровай; два рушники старостам; для батьків, що зустрічають хлібом сіллю. Тож рахуйте кількість 🙂

      Рушник символізує зв’язок між світами, дорогу, шлях, тому важливо при вишиванні в цю дорогу вкладати гарні наміри і побажання. Краще весільні рушники вишивати власноруч, або ж брати в допомогу собі людей, які точно бажають молодим добра та злагоди.

  5. Ірина

    Доброго дня!
    Чи не можете просвітити мене, для чого використовувались рушники з різноманітними червоними “зірчастими” узорами ? Таких декілька у розділі Полтавщина “інші шви”. Чи зірочки означають щось конкретне, і у кожного рушника було своє призначення, чи вся ця група рушників призначалася для однієї подіїї?

    • fuala

      Доброго дня, Ірина!

      Ці червоні зірчасті узори – це регіональна особливість родинних узорів рушників, вони можуть застосовуватись у різних обрядах. Спектр їх застосування вельми широкий: від весільних рушників до рушників, якими прикрашали ікони або будинок на свята.

      Тож, якогось особливого обрядового навантаження вони не несуть, радше використовувались, як додатковий естетичний елемент.

  6. karen e lesney (lysanyuk)

    please assist me.
    you have a wonderful museum site.
    however, i live in california, usa.
    I am researching rushnyk(i) from village sabadash, zhashkov raion, cherkassy oblast.
    currently, i want very much to know/laern correct embroidery patterns / schemes for my grandfather’s village.
    on your site…i am unsure which rushnyk represents this village.
    i read on another site the following (without photos)…with google translate:
    Интересны изображения женских фигур на аппликативных рушниках из с. Сабадаш, Жашковского района Черкасской области (фонды Украинского центра народной культуры “Музей Ивана Гончара”). Их силуэты вышитые на фоне аппликации Древа, которое также отчасти имеет антропоморфное строение. Женщины держат в руках деревца – символ Рода, и представляют собой как раз мифических Рожаниц, сопровождающих Род. На другом рушнике из этого же села изображена только одна фигура, но так же с деревцем.
    i hope you can assist me.
    regards,
    karina

  7. Євген

    Запрошуємо відвідати сайт етнографічної колекції «Кровець» – http://krovets.com.ua/

    Кровець – це мережевий атлас народного мистецтва укладений на основі експонатів з приватних збірок, впорядкований за видами народного мистецтва та місцем походження експонатів.

    На нашому сайті вже викладені майже півтори тисячі зразків народного мистецтва, кожен експонат має опис, геолокацію місця походження експонату (якщо відоме) та від одного до тридцяти (!) високоякісних зображень.

    Зокрема, на нашому сайті представлені вишиті та ткані рушники, завєски та божники зі:

    Східного Поділля (http://krovets.com.ua/regiony/shidne-podillya?category=4479),
    Середнього Подніпров’я (http://krovets.com.ua/regiony/serednye-podniprovya?category=4479),
    Житомирського полісся (http://krovets.com.ua/regiony/zhytomyrske-polissya?category=4479),
    Київського Полісся (http://krovets.com.ua/regiony/kyyivske-polissya?category=4479),
    Новгород-Сіверського Полісся (http://krovets.com.ua/regiony/novgorod-siverske-polissya?category=4479),
    Чернігівського Полісся (http://krovets.com.ua/regiony/chernigivske-polissya?category=4479), Полтавщини (http://krovets.com.ua/regiony/poltavshchyna?category=4479)

    та низки інших регіонів.

    Відкрийте для себе кровець народного мистецтва!

  8. Ірина Овчиннікова

    Тішуся з того, що, наша з Олегом та вашими дівчатами, праця не пропала даром.

  9. Раїса

    Доброго дня, шановні колеги, якщо це можливо, надішліть приклад науового опису українського рушника з прикладом опису орнаменту, який вишитий на рушнику. Попередньо, буду вдячна за відповідь.

  10. Наталья

    Спасибо за публикацию на сайте рушников. Глядя на них, понимаешь, что рай был где-то рядом. Райские птицы, райские деревья, райские цветы – это напоминание о тех удивительных днях золотого века земли.

  11. Лідія Бебешко

    Дякую за публікацію колекції, шановні працівники Музею Івана Гончара! Це безцінний скарб для майстрів. дослідників. шанувальників українського рушникарства. Можливо варто було б видати альбом з детальнішим описом експонатів. Адже грунтовної літератури про автентичні і українські вишиті рушники обмаль. Бажаю вам наснаги на добрі справи у царині збереження та відродження українського народного мистецтва. З повагою до вас і вашої праці Лідія Бебешко.

  12. Лідія Бебешко

    Дякую за публікацію колекції, шановні працівники Музею Івана Гончара! Це безцінний скарб для майстрів. дослідників. шанувальників українського рушникарства. Можливо варто було б видати альбом з детальнішим описом експонатів. Адже грунтовної літератури проавтентичні і українські вишиті рушники обмаль. Бажаю вам наснаги на добрі справи у царині збереження та відродження українського народного мистецтва. З повагою до вас і вашої праці Лідія Бебешко.

  13. Тетяна

    Дуже дякую за такий чудовий матеріал. Ви сприяєте популяризації української культури. За це – низький уклін. Як і за фото. Треба йти до вас, дивитись поближче 😉

  14. Тетяна Горбенко

    Сьогодні, 9 липня 2012 року, згадались мамині рушники, які вона вишивала, навчаючи доньок майстерству українського вишивання. Ось такі ж, чернігівські – сердечні, добрі та ласкаві, як і в вашій чудовій галереї, дорогі Гончарівці!
    Всі дівчатка переймали в матерів узори, з рук в руки вони передавались, від сусідки до сусідки. Збиралися жінки, дівчата і дівчатка на вишивання та й співали мелодійні народні пісні. І всі ті пісні разом з крестиками і гладдю вшивалися в мамині рушники, на яких хліб лежав на столі, прикрашали вони на стінах картини і світлини. На весіллях вони яскравими кольорами приваблювали людей і створювали святковий настрій.
    От такі наші магічні українські Рушники!
    Прикрасою кожної української хати завжди є рушник і настінний розпис.
    Яка ж то красива розписана бабусина пічка!
    І які ж то привабливі розписні батьківські віконця!
    Дорогі Гончарівці, будь ласка, добавте в Вашу галерею 12-й розділ ” РОЗПИС” . Хай він стає продовженням традицій української культурної спадщини та відродженням петриківського розпису і народження сучасного УкраїноРозПису.
    Хай цей Ваш новий народний “Розпис” стає подарунком до Дня народження 4-го Президента України! І щоб Ваш Центр Народної Культури отримав міцну державну підтримку!

    Успіху Вам!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгуки
Опитування

Звідки ви дізналися про Музей Івана Гончара?

Результати